0

Круглий стіл у Верховній Раді: віра в Бога може допомогти повернути засуджених до нормального життя

29 травня 2012 року в Залі засідань Верховної Ради України відбувся круглий стіл «Участь релігійних організацій у формуванні законодавчих ініціатив у сфері пенітенціарної політики», ініційований парламентським Комітетом законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

В обговоренні брали участь народні депутати, представники Генпрокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Державної пенітенціарної служби, Верховного суду, Асоціації українських правознавців, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, громадських організацій, а також священнослужителі, що займаються роботою з ув’язненими у в’язницях.

В обговоренні взяли участь муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов і заступник голови ВАГО «Альраїд» Іслям Гімадутін.

Виправлення через віру в Бога

Упродовж останніх років практика функціонування культових споруд у місцях позбавлення волі переконливо продемонструвала, як позитивно впливає віра в Бога і дотримання релігійних приписів на ув’язнених. Україна займає 10 місце в світі за кількістю засуджених: згідно з офіційними даними, у нас 350 ув’язнених на 100 000 населення, а це означає, що в місцях позбавлення волі перебуває близько 153 000 людей.

Це не просто сумна статистика — це живі люди, реабілітація і перевиховання яких є надзвичайно важливим завданням не лише для самих ув’язнених, але й суспільства вцілому. Практика показала, що без участі релігійних організацій і забезпечення дотримання релігійних прав ув’язнених така реабілітація є менш ефективною.

У зв’язку з цим, виникла необхідність розробки концепції релігійної опіки для осіб, що знаходяться в місцях позбавлення волі.

Необхідність рівних можливостей і законодавчого регулювання

Служителі культу різних конфесій у своїй роботі з ув’язненими постійно стикаються з відмовами керівництва колоній на відвідування ув’язнених і проведення обрядів. Проблема виникає через відсутність в нормативному регулюванні чіткого вичерпного переліку причин, на підставі яких адміністрація виправної установи має право відмовити священнослужителеві або духовному наставникові у відвідуванні в’язнів.

Для вирішення цієї проблеми керівник Відділу служіння в’язням Української Уніонної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня Анатолій Бегас запропонував законодавчо закріпити 4 причини, через які духовний наставник може бути не допущений до виправної установи. До переліку ввійшли: введення надзвичайного режиму, здійснення в’язнями втечі або спроби втечі, введення карантину у зв’язку з поширенням інфекційних захворювань та відсутність електрики у виправному закладі.

«Нерівна всім рівність»

Священнослужителі, правозахисники і журналісти звернули увагу депутатів і представників пенітенціарної служби на проблеми ув’язнених.

Наводились приклади зайвої суворості відносно підлітків, що вперше скоїли злочин.

Зокрема, керівник Відділу Української Греко-католицької Церкви з роботи в пенітенціарній системі України ієрей Костянтин Пантелей розповів історію неповнолітньої дівчинки з Мелітополя, яка вкрала велосипед та отримала покарання у вигляді 3 років колонії, тоді як «мажори» на дорогих автомобілях збивають людей на смерть й відбуваються умовними термінами.

Ув’язнені не мають тих прав, які гарантовані багатьма міжнародними документами; зокрема, «Мінімальними стандартними правилами поводження з ув’язненими» ООН; а також звернули увагу на те, що люди, провина яких не доведена, утримуються в СІЗО з порушенням усіх мислимих законних термінів. Вони можуть бути невинні, але можливостей задоволення духовних потреб у них навіть менше, ніж в ув’язнених у в’язницях, де є хоча б мінімальні умови для цього.

Створення сприятливих умов духовного розвитку ув’язнених задля їх виправлення

Муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов підтримав ініціативу Анатолія Бегаса, додавши тезу про можливість засвідчувати благонадійність духовних осіб рекомендаціями від релігійних організацій і громад вірян.

У свою чергу, він виступив із низкою пропозицій і побажань з урегулювання проблемних моментів. Муфтій підкреслив необхідність координації дій між конфесіями і виробки спільної платформи у вихованні толерантності, шанобливих взаємовідносин між ув’язненими в питанні світоглядного вибору своїх сусідів у місцях позбавлення волі. Сюди ж відноситься надання рівних можливостей у роботі з прихожанами священнослужителям усіх конфесій, послідовники яких відбувають покарання у виправних колоніях. Інакше, серед ув’язнених виникають тертя на релігійному ґрунті; адепти деяких релігійних напрямів відмовляються в привелігійованому положенні.

Саїд-хазрат також згадав проблему неукомплектованості тюремних бібліотек релігійною літературою. «ДУМУ „Умма“ розсилає літературу ув’язненим адресно, за їх зверненнями до нас. Але хотілося б, щоб Священний Коран та інша духовна і богословська література були у бібліотеках усіх місць позбавлення волі» — сказав він.

Серед проблем, з якими представники Духовного Управління стикалися у своїй роботі в місцях позбавлення волі, не останнє місце займає відсутність вільнодосяжних місць проведення богослужінь і молитов для ув’язнених, а також іншої культово-обрядової діяльності. Такі приміщення виділені далеко не в усіх колоніях, і є, разом із забезпеченням прав вірян на дотримання посту й інших обов’язкових обрядів, суто жестом доброї волі адміністрації окремих виправних установ.

Для посилення мотивації ув’язнених до роботи над собою він запропонував брати до уваги клопотання релігійних організацій про умовно-дострокове звільнення окремих вірян, які щиро розкаялися, стали на шлях виправлення і підтверджують це зразковою дисципліною.

«Законодавство не може працювати без моральної основи»

«Питання декриміналізації української правової системи залишаються актуальними, так само як і підвищення ролі релігійної опіки і моральных цінностей у перевихованні ув’язнених», — зазначив голова Асоціації українських правознавців Василь Костицький. Його підтримав професор Інституту держави і права Олександр Костенко, який вважає, що в українському суспільстві переоцінена роль законодавства і недооцінена роль моралі: «Законодавство не може функціонувати без моральної основи, інакше це приведе до зловживань навіть при найдосконаліших законах».

За результатами обговорення учасники Круглого столу виступили з ініціативою заснування процесу громадського обговорення при формуванні основних напрямів пенітенціарної політики України, розробці програм з перевиховання ув’язнених та їх успішної соціалізації після звільнення, а також рекомендацій з регулювання проблемних моментів, які надалі стануть основою відповідних законодавчих актів.

власкор.

Підшито до: Новини

Останні записи