Привітання немусульман з їхніми святами

Мусульмани мають справедливо та делікатно ставитися до своїх сусідів і друзів-немусульман, тож дозволено дарувати їм подарунки та приймати їхні. Мусульманам можна вітати немусульман з їхніми святами — це навіть обов’язок, якщо немусульмани вітають нас з мусульманськими святами.

Мусульманам не можна брати участі в релігійних святкуваннях немусульман, але вони можуть брати участь у національних святах країн, де живуть, як громадяни цих країн, додержуючи ісламської етики поведінки.

Приписи про відносини з немусульманами є в сурі «Аль-Мумтахана» («Випробувана»):

«Аллаг не боронить вам, щоб ви були добрі і справедливі до тих, хто не боровся з вами через релігію і не виганяв вас з осель ваших. Аллаг направду любить справедливих. Алла боронить вам тільки, щоб ви брали за приятелів тих, хто боровся з вами через релігію, виганяв вас з осель ваших, і тих, хто помагав їм виганяти. Ті, хто бере їх за приятелів, є несправедливі» (Коран, 60:8–9).

Отже, ці аяти чітко різнять тих, хто бореться з мусульманами і ворогує з ними, і тих, хто мирно спілкує з мусульманами. До останніх ми маємо ставитися добре, а не просто давати їм те, що їхнє по праву, і брати від них те, що по праву є наше.

Аяти твердо боронять підтримувати тих, хто став ворогами Ісламу та мусульман, або сприяти їм. Відомий хадис про те, як Асма бінт Абі Бакр спитала Пророка (мир йому і благословення): «Посланцю Аллага! До мене прийшла моя мати-багатобожниця, вона хоче дати мені подарунок. Чи можна прийняти її?» Пророк (мир йому і благословення) відповів: «Прийми свою матір і жалуй її!»

У Корані ясно сказано, що «люди Книги» — юдеї та християни — набагато ближчі до Ісламу й мусульман, аніж невірники й багатобожники. Коран направду дозволяє споживати їжу людей Писання та дружитися з їхніми жінками.

Всевишній каже:

«Сьогодні дозволені вам прекрасні страви. Їжа людей Книги дозволена вам, і ваша їжа дозволена їм. І цнотливі жінки з-поміж вірних і цнотливі жінки з-поміж тих, кому дана Книга перед вами, [дозволені вам для одруження]...» (Коран, 5:5).

З ними дозволений навіть шлюб, а шлюб неявно велить любов і близькість. Невже чоловік може зневажати свою дружину, матір його дітей? У Корані сказано:

«[Ваші дружини] — убрання для вас, а ви — убрання для них» (Коран, 2:187).

До того ж є материнські почуття й любов, права матері на її дітей в Ісламі. Невже вони передбачають, щоб мусульманин не вітав свою матір-немусульманку в її свято? Або родичів з боку матері: бабу й діда, дядьків, тіток, двоюрідних сестер і братів? Адже всі вони мають права на мусульманина, ясно визначені у Священному Корані:

«...a родичі ближче одне другому, згідно з Книгою Аллага, — Аллаг усе відає» (Коран, 8:75).

Отже, як мусульманин повинен додержувати прав матері та близьких родичів, то він має робити все, щоб продемонструвати ісламську етику.

Пророк (мир йому і благословення) сказав Aбу Даррові: «Пам’ятай про Аллага скрізь, і нехай за твоїм гріхом буде добродійство, щоб гріх був стертий, і поводься з людьми почтиво» (Ахмад, Ат-Тірмізі).

Сказано «поводься з людьми почтиво», а не «поводься з мусульманами почтиво» (Ахмад, Ат-Тірмізі).

Вітати немусульман у їхні свята є навіть обов’язком, якщо вони вітають нас з ісламськими святами, бо ми повинні відповідати добром на добро, вітаючи кращим або хоч би таким самим вітанням. Всевишній Аллаг каже:

«Коли вас вітають гарним вітанням, привітайте ще кращим або так само. Воістину, Аллаг лічить усяку річ» (Коран, 4:86).

І це ще важливіше, коли ми прагнемо закликати їх і привести в Іслам, виконавши свій обов’язок. Ми зможемо цього досягти, якщо будемо з немусульманами не грубі, не суворі, не агресивні, а чемні та почтиві.

Згадаймо, що Пророк (мир йому і благословення), живши в Мецці, був дуже чемний з багатобожниками-курайшитами, не вважав на їхню ворожість, глум, утиски його та сподвижників. А вони так довіряли йому, що давали на зберігання своє багатство та майно, боячись, що втратять або хтось украде. Коли Пророк (мир йому і благословення) переселявся з Мекки до Медини, він велів Алі повернути майно, що зберігав у себе.

Отже, мусульманин або ісламський центр може привітати, поздоровити немусульман усно або листівкою без релігійних символів або зображень, що суперечать ісламській вірі та засадам. У звичайних привітаннях направду нема ні явного чи неявного визнання будь-яких аспектів їхньої віри або релігії, ні їхнього визнання. Також цілком дозволений обмін подарунками — за умови, що самі подарунки є незаборонені, як, наприклад, алкоголь або свинина. Пророк (мир йому і благословення) приймав подарунки царя Єгипту та інших немусульман.

Однак зазначимо, що деякі богослови вжили суворих заходів, щоб обмежити дозволеність у цьому питанні, зокрема участі мусульман у святкуваннях чужовірців. Ми згідні з цією думкою та радимо мусульманам не відзначати свята немусульман, багатобожників і навіть людей Книги, бо бачимо, що деякі необізнані мусульмани святкують Різдво, як зазвичай святкують Ід аль-Фітр та Ід аль-Адха, а може й більше. Це заборонено, бо ми маємо власні свята. А втім ми не бачимо проблеми в привітанні немусульман з їхніми святами, якщо з ними є певні відносини або дружні зв’язки, що неможливо без позитивних соціальних контактів.

Щодо патріотичних або національних свят країн, де живуть мусульмани, таких як День незалежності, День матері, День захисника України та ін., то мусульманам не заборонені ні привітання з цієї нагоди, ні громадянська участь у них — за умови дотримання ісламських правил поведінки.

Всевишній Аллаг знає більше.