0

«Мусульмани мають бути присутніми в Європі не лише фізично, але й у інтелектуальному просторі»

МІжнарожний круглий стіл в ІКЦ м.Києва

Міжнародний круглий стіл «Майбутнє ісламсько-християнських відносин у Європі в контексті сучасних міграційних процесів», що відбувся 3 грудня в ісламському культурному центрі столиці, зібрав релігієзнавців, філософів, християнських і мусульманських релігійних діячів України, Німеччини, Польщі.

Ініціатива виникла у світлі останніх подій у Європі, пов’язаних із припливом мігрантів із мусульманських країн, а також дедалі більшою хвилею ісламофобії через нещодавні теракти у Франції. Організатори — «Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», Духовне управління мусульман України «Умма» та Українська асоціація релігієзнавців — сподіваються, що цей круглий стіл стане першим із подібних заходів, спрямованих на поліпшення міжконфесійних і міжрелігійних відносин.

Олександр Саган

Як зазначив модератор однієї з панелей Олександр Саган, нині в Україні між християнами й мусульманами переважно взаємна повага й порозуміння. Однак через складну міжнародну ситуацію та внутрішню міграцію, коли мусульманські громади оселяються в регіонах, де перед тим послідовники Ісламу компактно не проживали, й місцеві мешканці не мають досвіду побутового християно-мусульманського співіснування, а також через поширення ідей, що приносяться до нашого суспільства з тої ж Європи, яка переживає певну кризу порозуміння через великий приплив мігрантів, переважно мусульман, — це все матиме наслідки й для українського суспільства. І дуже добре, що порозуміння між християнами й мусульманами з’явилося в українському суспільстві перед тим, як почалися проблеми — і це стало певним щепленням проти конфліктів.

Разом із тим В’ячеслав Швед, провідний спеціаліст Національного інституту стратегічних досліджень НАН України, підкреслив важливість проведення подібних міжрелігійних заходів, щоб «зіграти на випередження» й сформувати сталу основу взаємної поваги та порозуміння між християнами та мусульманами — перед тим, як наше суспільство спробують розколоти за релігійними поглядами зовнішні вороги, щоб їм не вдалося посіяти розбрат між українцями різної віри.

Про стан християнсько-мусульманських відносин у Західній Європі на прикладі Німеччини учасники дізналися «з перших вуст», адже захід відвідали Ахмад фон Денффер, релігійний діяч Ісламського центру Мюнхена, та Ганс-Ульріх Шефер, пастор Німецької лютеранської церкви, що приїхав до України для служіння в місцевій лютеранській громаді допіру в жовтні цього року. Вони розповіли, з якими проблемами й викликами стикаються їхні релігійні громади в Німеччині і як вони ці проблеми долають.

Маріуш Маршевський

Маріуш Маршевський: «У відео про друге пришестя Христа немає самого Христа — зате є хрестоносці. Це бентежить»

Професор Маріуш Маршевський, співробітник інституту Сходу Історичного факультету університету Познані, представив глибокий аналіз становища мусульманських громад у Європі d період понтифікату папи Франциска І. Він відзначив, що Франциск — перший за 1000 років понтифік неєвропейського походження і він активно відновлює діалог з мусульманськими громадами, який припинився за його попередника Бенедикта XVI. Його політика міжконфесійних відносин, що багато в чому наслідує Івана Павла II, зумовлена й специфікою його батьківщини, де в ХІХ столітті оселилося багато арабів-християн і тих, що потім відійшли від Ісламу, а також тих, хто залишився мусульманами — переважно з Сирії та Лівану. Вони брали мішані шлюби, вибудовували відносини з сусідами — це стало серйозним підґрунтям для гармонійних міжрелігійних відносин, яке майбутній понтифік бачив з дитинства.

Новий папа намагається відвідувати з офіційними візитами якомога більше мусульманських країн і країн зі значними мусульманськими меншинами, та закликає вірних до пожвавлення християнсько-мусульманського діалогу.

Водночас, релігійну риторику почали використовувати праві сили Європи, що обстоюють християнство не як систему релігійних цінностей, але як засіб поширення європейської культури. За таких обставинах власне догматика християнства не має великого значення для цих людей — вони від неї відходять, приваблюючи своїми гаслами тих, хто відійшов від релігійних цінностей. Цей момент також помітив і виклав у своєму «Маніфесті» сумновідомий Андреас Брейвік.

Професор Маршевський продемонстрував присутнім відеоролик, що тиражують у європейських країнах: «Цей ролик є чудова ілюстрація моїх слів. Як ви самі бачили, у відео про друге пришестя Христа немає самого Христа — зате є хрестоносці. Це бентежить».

Говорячи про відношення до ініціатив папи в Польщі, що досі вважають за одну з найбільш консервативних католицьких країн, пан Маршевський зазначив суттєву відмінність між ставленнями до аналогічних дій Франциска І та Івана Павла II: «Івана Павла II від критики „рятувала“ його національність; аргентинець Франциск так само молиться в мечетях, так само намагається знайти спільну мову з мусульманами — та такого розуміння, як його покійний попередник, він не має».

«Наша проблема не в тому, що в Європі забагато Ісламу, але в тому, що тут замало християнства»

Цю слова німецького Канцлера Ангели Меркель згадав у своїй доповіді професор кафедри історії Українського католицького університету Михайло Черенков. Він запропонував присутнім подивитися на проблеми, що виникають між християнами та мусульманами Європи, з іншого боку, розглядаючи християнство та Іслам як два великі місіонерські проекти, які конкурують.

Професор підкреслив, що християнські місіонери завжди розглядали Європу як свою «дідизну», а решту планети — як поле для діяльності. А тепер сама Європа стала полем для місіонерства: з одного боку, триває активна рехристиянізація (адже багато європейців — носії постхристиянського світогляду; також останніми десятиліттями тут оселилося чимало вихідців з інших регіонів планети, з іншими релігійними поглядами), а з другого боку, самі європейці шукають для себе альтернативні релігійні системи, і найбільше навернень відбувається саме в Іслам.

Він підтримав стурбованість свого польського колеги поглядами багатьох європейців на встановлення «християнського царства» як засіб трансляції європейської культури, адже тоді неминуче з’являться «нові хрестоносці».

«Реакцію на так званий „мусульманський тероризм“ стане так званий „християнський тероризм“ — обидва терміни я вживаю в лапках, зауважте… Обидва ці явища виникають унаслідок девальвації основних свобод, прав людини, ліберальних цінностей, отже основним завданням нині є звільнення релігії від участі в цій різанині, водночас враховуючи право цих релігій на поширення. Релігійні лідери повинні знайти певну „спільну місію“, над якою вони працюватимуть разом, пліч-о-пліч — це допоможе запобігти „місіонерським війнам“. У цьому процесі мають брати активну участь усі релігійні громади Європи, зокрема й мусульмани: мусульмани мають бути присутні в Європі не лише фізично, але й в інтелектуальному просторі».

У межах цього матеріалу подано далеко не всі доповіді та цікаві моменти дискусій. За результатами зустрічі було сформовано пакет поправок і доповнень до резолюції, котру буде прийнято після виправлення та затвердження всіма учасниками.

Підшито до: Новини, топ 3 Мітки: , , , , ,

Схожі записи