Семінар у Дніпропетровську: основи самоусвідомлення вірянина
У Дніпропетровську також було проведено семінар, подібний до того, що відбувся в Ісламському культурному центрі Запоріжжя минулої суботи. Просвітницький захід охоплював роз’яснення основ релігії, розуміння сунни Пророка, мир йому і благословення, а також різні аспекти повсякденного світського і релігійного життя мусульманина.
Серед двох десятків гостей були переважно нові мусульмани, але були й такі особи, які прагнули систематизувати свої знання основ ісламу. Захід розпочався з лекції імама Харківського ІКЦ Євгена Глущенка «Що означає моя приналежність до ісламу», у процесі якої він пояснив, що важливим є не лише позиціювання себе як мусульманина і відвідування мечеті кілька разів на рік на великі свята, але й справді намагання організовувати своє життя відповідно до вчення сповідуваної релігії. Імам наголосив, що людина, декларуючи себе послідовником певного віровчення, не отримує автоматично «квиточок на спасіння душі», який надає можливість не турбуватися про будь-що. Навпаки, така людина наділена більшою відповідальністю за побудову власного життя у відповідності до приписів Божих, про існування яких відомо кожному вірянинові.
Імам дніпропетровської релігійної громади «Аль-Іман» Едґар Девлікамов розповів про важливість єдності між мусульманами. На його думку, завжди існували розбіжності у поглядах різних людей на певні питання. Це відображено в богословсько-правових школах шаріату (існуючих і тих, що вмерли з останнім своїм послідовником). Попри все, засновники цих правових шкіл з величезною повагою ставилися один до одного, а також до інтелектуальної спадщини представників різних вчень, вважаючи плюралізм думок у суперечливих питаннях необхідним фактором розумової й емоційної зрілості громади.
Імам соборної мечеті Луганська Мухаммад Аль-Устаз роз’яснив важливі моменти розуміння сунни пророка Мухамеда, мир йому і благословення. Зокрема про те, що усі хадиси необхідно сприймати у контексті, а в складних ситуаціях потрібно обов’язково звертатися за порадою до людей, більш обізнаних у релігії (а краще — до тих, хто здобув богословську освіту). У разі виникнення ситуації, яка потребує богословського рішення, доцільно консультуватися з людьми, які мають відповідну кваліфікацію.
Він пояснив, що для винесення фетви (богословського рішення) з певної життєвої ситуації вчений-теолог повинен мати не лише відповідну релігійну освіту, але й ґрунтовні знання про реалії того суспільства, у якому живе автор запитання. Лише тоді рішення міститиме конкретні поради щодо вирішення проблемної ситуації, а не відірвані від реальності роздуми на релігійні теми. Тому, шукаючи відповідь на своє запитання, краще звертатися до місцевих богословів (за наявності), аніж писати до теологів, що мешкають у далекій країні з іншим суспільно-політичним устроєм.