Щеплення не просто дозволені мусульманам — це винахід ісламської цивілізації
У січні 2018 року на кір захворіли вже понад 1300 осіб, при тому, що в Україні вакциновано менше ніж 50% дітей. Деякі мусульмани сприймають щеплення як щось заборонене Ісламом — це аж ніяк не відповідає істині.
Щеплення, за канонами Ісламу, — дозволені. Іноді вони бажані, в окремих випадках навіть обов’язкові.
Нема концептуальної різниці між щепленням і лікуванням, якщо людина вже хвора. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) радив уживати заходів, щоби уникнути хвороби: «Тому, хто їстиме щоранку сім фініків [сорту] аджва, не зашкодять цього дня ні чаклунство, ні отрута» (Аль-Бухарі, Муслім). Науковці вже довели, що фініки-аджва — потужний стимулятор імунітету.
Отже, в цьому хадисі йдеться фактично про ідею «щеплення» проти будь-якої хвороби. Уважаймо на те, що можливості медицини в Аравії VII ст. були дуже обмежені проти нинішніх.
Згодом на основі саме цієї методології Ібн Сина перший в історії людства став практикувати щеплення. Тобто щеплення — це фактично винахід ісламської цивілізації! За найліпший лік на сказ Ібн Сина вважав напій, виготовлений з печінки скаженого собаки — і це працювало! Аж за багато століть це відкриття отримало клінічне підтвердження. Саме тому так дивно чути від деяких сучасних мусульман, що Іслам боронить щеплення.
Шейх Ібн Базз писав:
«Якщо є загроза поширення епідемії інфекційної хвороби в будь-якому місці, то не заборонено робити щеплення цієї хвороби. Щеплення з погляду шаріату, — це лікування хвороби. Щодо ускладнень у декого після щеплення, то така шкода не береться до уваги й пробачається — з огляду на велику шкоду, що усувається щепленням».
Це написав Ібн Базз — один з найконсервативніших сучасних богословів!
Загальне правило шаріату каже: обирають менше лихо, щоб уберегтися від більшого, якщо вибір стоїть між великими й малими проблемами.
Шейх Ас-Субкі в книзі «Аль-ашбах ва назаїр» пише:
«Коли лікар уважає, що щеплення завдасть якійсь людині більше шкоди, ніж користі, — таку людину звільняють від щеплення. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) сказав: "Не можна завдавати шкоди ні собі, ні іншим". Тобто щеплення заборонене тільки в тому випадку, коли медики вважають, що для певної людини в ньому більше шкоди, ніж користі».
До речі, в сучасній медицині це має назву протипоказання.
Далі імам Ас-Субкі пише:
«Усі знайомі з хворобою під назвою кір. Медицина довела, що в не щеплених суспільствах від кору помирає одна дитина зі ста. А якщо всі щеплені, то в однієї дитини з тисячі можуть бути ускладнення після щеплення — це медичні дані. А що каже шаріат? Шаріат стоїть перед вибором: чи помре кожен сотий, чи припустити можливість ускладнення в кожного тисячного. Шаріат обирає друге».
Чи суперечать щеплення покладанню надій на Бога? Якось Пророка (мир йому і благословення) спитали: чи слід прив’язати верблюда, чи лишити неприв’язаним і сподіватися на Аллага? Пророк відповів: «Прив’яжи, а потім покладайся [на Аллага]». Тобто зроби все, залежне від тебе, і сподівайся, що все буде добре.
Як кажуть ісламські богослови, щеплення — це лікування хвороби перед її настанням. Лікування не суперечить покладанню надії на Аллага, навпаки, — це виконанням наказу зробити все, що від нас залежить.
Не можна наказати всім рівними лавами йти робити щеплення. Але ми навели кілька аргументів, що пояснюють ставлення Ісламу до цього питання.
Пам’ятаймо найголовніше: батьки відповідають за дитину, і саме вони обов’язково мусять проконсультуватися з лікарями, чи не має дитина протипоказань до щеплення.
Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов
