Як готуються до кінця світу мусульмани?

«Вони запитують тебе про Кінець світу, коли він настане? Відповідай: воістину про це знає тільки Господь мій і тільки Він явить його, коли прийде час» (Коран 7: 187) «У Донецьку в очікуванні «кінця світу» розкуплено і здано в оренду всі бункери і бомбосховища», − урочисто повідомили регіональні ЗМІ. Враховуючи кількість небідних людей у регіоні (25 % місць у списку ста найбагатших українців за версією журналу «Кореспондент»), це не дивує. А найбільш заповзятливі здають в оренду ці бункери і старі радянські бомбосховища з «гарантією» на повернення коштів після «кінця світу» у тому випадку, якщо сховище не врятує. Очікується, що ближче до середини грудня виникне справжня масова істерія, яка постійно «підігрівається» засобами масової інформації, які невтомно знімають сюжети про те, як готуються до анонсованого світопреставлення (знищення світу) в Україні і за кордоном, які катаклізми насунуться на нас, і як від них врятуватися. Все це можна охарактеризувати однією фразою із культової радянської кінострічки «Іван Васильович змінює професію»: «А цар не справжній!» Лайт-версія «кінця світу» розчулює: виявляється, від нього можна врятуватися всього лише за деяку, нехай і чималу, суму грошей. Один літній християнин цілком серйозно запитав мене, як мусульмани готуються до «кінця світу», призначеного на 21 грудня 2012 року? Від здивування я навіть зніяковів. Ні, я, звичайно, дуже добре знайомий з міфом, який не дає можливості спокійно жити багатьом людям: відповідно до хронології індійців майя, сучасна «епоха Ягуара», яка розпочалася 13 серпня 3114 року до н.е., повинна нібито завершитися 21 грудня 2012 року, і цією датою, як стверджують, календар давно спочилої цивілізації закінчується. На думку «експертів» — від голлівудських режисерів, журналістів до деяких учених — це означає початок таких катастрофічних катаклізмів, що їх одразу ж назвали «кінцем світу». У світлі паніки, яка охопила не найбільш холоднокровну частину людства, є сенс у роздумах над цим міфом. Не зайвим буде згадати анонсовані раніше «кінці світу» й ознайомитися з ісламськими вченням про Судний день, після чого заспокоїтися і з посмішкою сказати: «Не панікуйте, вас ввели в оману. А тепер все за порядком. Кінець світу — поширений фразеологізм, який означає реальну або ж уявну загрозу припинення існування людства чи більшої його частини, краху цивілізації, знищення планети або навіть Всесвіту. Сама концепція «кінця світу» — власне релігійний феномен, який зустрічається як у Біблії, так і в Корані. Від нього неможливо врятуватися в бункері чи підвалі, хоча б тому, що він тотальний; він є початком Божого Суду, якого нікому не уникнути. Ось, наприклад, як це описано в священному Корані: «Коли сонце загорнеться в морок, коли зорі впадуть униз, коли зрушаться гори, коли вагітні верблюдиці на десятому місяці залишаться без догляду, коли зберуться [всі] дикі звірі, коли моря переповняться, коли душі з`єднаються [з тілами], коли будуть питати поховану живцем, за який гріх її вбито, коли розгорнуться сувої [людських діянь], коли небо буде зірване, коли пекло буде розпалене, коли рай буде наближений [до праведників], тоді довідається кожна душа, що вона собі приготувала [діяннями своїми]» (Коран 81: 1−14). Куди тут заховаєшся, коли Сонце буде якимось чином скручене, і буде зруйновано весь порядок у Всесвіті? Вочевидь, що «оригінальний», якщо так можна висловитися, Кінець світу не передбачає наявності багатих панікерів, які відсиділися в бункерах. Він буде повним знищенням всього існуючого Всесвіту, за яким настане Божий Суд і поділ людей на тих, хто ввійде в Рай, і тих, хто опиниться в Пеклі. Однак людський цинізм і жадібність, здається, безмежні. Прагнучи заробити якомога більше грошових знаків, деякі безсовісні бізнесмени намагаються збагатитися за рахунок базових людських інстинктів, до яких належить страх, і продукувати свої «кінці світу». Робиться цей бізнес приблизно за таким сценарієм. Спочатку винаходиться псевдонаукова теорія, щоб спричинити виникнення страху і паніки серед людей. Під цей концепт добираються якісь факти на зразок сонячного затемнення, параду планет, падіння гігантського метеориту чи будь-якого іншого небуденного явища. Якщо фактів не вистачає, заробити дуже хочеться, то «факт» не соромляться вигадати, як у випадку з календарем майя. Особливо гостро впливає на психіку мас, а відповідно й на рівень прибутку, міф, багатий на події. Ось вам і затемнення сонця, і занурення світу в пітьму, і паралелі з доісторичними часами, коли загинули динозаври, і пророкування цих подій якоюсь цивілізацією, бажано тією, яка зникла, щоб її представники не втрутилися зі спростуванням і не зіпсували замислу. Коли апокаліптичний бізнес-міф готовий, його за допомогою ЗМІ вкидають в аудиторію. Зрозуміло, що якась її частина повірить, і почне відчувати страх. У цей момент замовники міфу, немовби рятувальний круг для того, хто тоне, кидають рекламу свого товару, який за велику ціну — а що ж ви хотіли, від «кінця світу» рятують! — майже чудодійним способом збереже життя власникові товару, а всі, хто такими власниками не є, ймовірно, загинуть. У цьому випадку товаром для багатих є комфортні бункери, у яких пропонують пересидіти глобальні катаклізми, а бідним пропонують зробити великі запаси продуктів, медикаментів, сірників, свічок й інших господарських скарбів. Не обходиться без гумору. Так у російському Томську в продажу з’явився набір товарів для зустрічі апокаліпсису. У набір увійшли пляшка горілки, настій валер’яни, валідол, активоване вугілля, бинт, упаковка гречки, мило, мотузка, шпроти, сірники, свічки, блокнот і олівець. Найбільше повеселили мило і мотузка… Цікаво, що «кінець світу» в минулому оголошували до непристойності часто, а він так і не настав. Християни призначали його декілька разів. Перший — на 1000 рік. 31 грудня 999 року Папа Римський Сильвестр ІІ відслужив прощальну месу в храмі і чесно попередив віруючих християн, що настання наступного дня не буде, оскільки передбачається Апокаліпсис. Оголошуючи такий вердикт, церковні авторитети посилалися на згадуване в Біблії «тисячолітнє царство Христа», саме тому 1000 рік вважали завершенням цього царювання. Однак Апокаліпсис не настав. Зробивши підрахунки ще раз, кінець світу перенесли на 1037 рік. Цього разу логіка була такою: Ісус жив на землі 33 роки, отже, через тисячу років після його вознесіння, у 1033 році повинен з’явитися Антихрист, і правити на всій землі три роки, як про це згадується в Біблії. Таким чином, у 1037 році очікувалося друге пришестя Ісуса з наступним Армагедоном і Кінцем світу. І знову нічого подібного не відбулося. Утретє Кінець світу призначили на 1492 рік. Тобто згідно з біблійним міфом на 7000 рік від створення світу. Не трапилося. У православній Росії також декілька разів очікували настання Кінця світу, а найбільш фанатичні старообрядці, зачиняючись з сім’ями й дітьми в хатах, проводили колективні акти самоспалення, не бажаючи бачити Антихриста…А згодом всі якось напоумилися і звернули увагу на Євангеліє від Марка, у якому сказано: «Про день же той і час ніхто не знає, ні Ангели небесні, ні Син, але тільки Отець» (13: 32). Порівняйте, що про це сказано в Священному Корані: «Вони запитують тебе про Кінець світу, коли він настане? Відповідай: воістину про це знає тільки Господь мій і тільки Він явить його, коли прийде час» (7: 187). Саме тому мене і здивувало питання християнина, який запитав, як мусульмани готуються до 21 грудня. Іслам став першою світовою релігією, яка рішуче поклала край виникненню різноманітних спекуляцій і домислів щодо настання Судного дня, категорично заявивши про те, що людина не здатна дізнатися про навіть приблизну дату його настання. Коли ангел Джибрил звернувся до пророка Мухаммада (мир йому і благословення): «Розкажи мені про цей Час», він відповів: «Той, у кого запитують, знає про нього не більше ніж той, хто запитує». Ці слова були вимовлені в ході бесіди, у якій ангел-посланець Всевишнього Аллага екзаменував Посланця на знання основних аспектів Ісламу. Отже, принципове незнання часу настання кінця світу — дуже важливий релігійний аспект, інакше ангел не запитував би про це останнього пророка. Судний день настане раптово, і ніхто не буде його очікувати. У цьому велика милість Всевишнього Аллага, адже якби люди знали цю сакральну дату, то хто б годував і виховував дітей, обробляв землю і збирав урожай, допомагав хворим і нужденним? Відчай і безвихідь охопили б кожного. Але й у цей невідомий Останній день людина повинна залишатися людиною. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) сказав: «Якщо в той момент, коли настане Судний день, у тебе в руках виявиться саджанець деревця, яке ти збирався посадити, то посади його!» Навіщо? Як добра справа. Адже для тих, хто вірить, Кінець світу — це не кінець усього, а лише початок справедливого Божественного суду й нового життя. І нехай цей саджанець не стане деревом, але благе діяння ляже на чашу терезів того, хто посадив його. Щодо настання справжнього Судного дня, а не псевдо-апокаліпсисів, то йому будуть передувати великі знамення, такі як вихід Яджуджа і Маджуджа (біблійних Гога і Магога); поява Антихриста; друге пришестя пророка Іси (Ісуса); схід сонця не зі сходу, а з заходу тощо. Між усіма цими знаменнями будуть певні, часом досить довгі, проміжки часу. Але про це доречніше поговорити в іншій статті під назвою «Есхатологія Ісламу». Муфтій ДУМУ "Умма" Саїд Ісмагілов - для "УНІАН-Релігії"