«Добре, що туди підклали книжки, а не, наприклад, зброю», — Саід Ісмагілов на прес-конференції

Починаючи 7 березня 2018 року прес-конференцію «Проведені СБУ обшуки в мечетях, ісламських центрах та домівках мусульман», муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов розповів про перебіг останнього обшуку, продемонстрував громадськості кадри з камер відеоспостереження, де чітко зафіксовано порушення процесуального законодавства під час проведення обшуку, та заявив про системні переслідування мусульман-сунітів.

Відповідаючи на питання одного з журналістів, чи планує він та його колеги з ДУМУ «Умма» закликати мусульман брати участь у якихось демонстраціях, пікетах та заходах громадського опору, пан муфтій зазначив, що, навпаки, присвятить наступну п’ятничну проповідь темі любові до України, патріотизмові та законослухняності. Шейх Саід певен, що це непорозуміння буде зрештою вирішене, й подібна ганебна практика в дусі влади на окупованих РФ територіях, більше не матиме місця на підконтрольній Україні території.

Подаємо розповідь Саіда Ісмагілова про перебіг подій уранці 6 березня та причини, що змусили мусульман скликати прес-конференцію:

— Ми мусили скликати цю прес-конференцію через низку обшуків в ісламських культурних центрах та мечетях України. Останньою краплею, що спонукала нас сьогодні стати перед об’єктивами телекамер, став обшук, що відбувся вчора, 6 березня, близько 6:20 ранку в Ісламському культурному центрі Києва та паралельно на квартирі шейха Тарика Сархана, що є не просто керівником бібліотеки Центру, а й керівником відділу ознайомлення з культурою Ісламу. Чому я вчора твердив, що це систематичні обшуки в мечетях та ІКЦ? Річ у тім, що цей обшук — уже четвертий. Хочу звернути вашу увагу, що мене, як муфтія мусульман України, це дуже турбує, і я мусив прийти сьогодні та стати на захист мусульман України, стати на захист мусульманських організацій та релігійних діячів. Відверто кажучи, я не вірив, що таке можливе в Україні. Проте, якщо є проблема, її вже не можна замовчувати — про неї треба казати.

Попередні обшуки

Отже, перший обшук відбувся в лютому 2016 року в ІКЦ Вінниці. Під час цього обшуку нічого не вилучали й ніякої літератури не підкидали. Але вже наступного року, у квітні 2017-го, відбувся обшук в ІКЦ Сум, де також уранці велика група представників поліції та СБУ прийшли зі своїми понятими. Прийшли рано, коли в ІКЦ Сум не було нікого, крім охоронця. Вони провели обшук, і там, як запевняє імам, підкинули літературу. Точно такий обшук відбувся в серпня 2017 року в мечеті Житомира — і такі самі наслідки: велика кількість правоохоронців та силовиків, присутній лише імам, і знову підкинули ту саму літературу.

І 6 березня 2018 року, тобто вчора, такий самий обшук відбувся в ІКЦ Києва та на квартирі в шейха Тарика Сархана — і так само підкинуто ту саму літературу. На підставі цих обшуків можу стверджувати, що це — систематична спрямована діяльність проти організацій мусульман України.

Чому саме ці дві книжки?

Річ у тім, що ці обшуки відбулися винятково в ісламських центрах і мечетях Всеукраїнської асоціації «Альраід» та ДУМУ «Умма». Усі обшуки закінчилися однаково: принесено та підкладено літературу, що не належить цим мечетями і громадам, а потім її нібито знайдено та долучено до матеріалів справи. Це дві книжки, що їх заборонив 2012 року суд Одеси.

В Україні немає списку забороненої літератури, як у Російській Федерації. Немає великого списку заборонених матеріалів, що підкидають — як, наприклад, підкидали в окупованому Криму — в мечетях, в ІКЦ, в медресе, — та в регіонах Росії. Проте в Україні є єдина постанова про дві книжки, надруковані за кордоном і завезені та поширювані однією з організацій Одеси. І 2012 року цю організацію через суд було закрито, книжки вилучено. Одеський суд вирішив, що вони є заборонені через те, що, як зазначено в постанові суду, «пропагують культ насильства та жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію».

Що це за книжки? Назва першої книжки, російською мовою, — «Отведение сомнений», друга книжка, також російською мовою, називається «Нарушение Единобожия». Ані в наших мечетях, ані в наших ІКЦ ніколи цих книжок не було, ми їх не поширювали й, відповідно, для нас дуже дивно, що під час кожного обшуку, починаючи з обшуку в Сумах, підкидають саме ці дві книжки. Якби список такої літератури був більший, мабуть, підкидали б ще щось. Але через те, що є постанова лише з двох книжок — щоразу, під час кожного обшуку, підкидають саме ці дві книжки. І це вже перейшло на побутовий рівень: ці книжки підкинули й Тарику Сархану до квартири.

Відеоматеріали з камер спостереження

Тепер безпосередньо до перебігу обшуку. У нас є відеоматеріали з камер спостереження, які ми вам зараз продемонструємо. Час початку обшуку — приблизно 6:20 ранку. У цей час у приміщенні ІКЦ — це неробоча година — був охоронець. Він був там сам. Прийшла велика кількість, до 20, осіб, зі своїми понятими. Понятих було шестеро. Вони заблокували проїзд до Старожитомирського провулку й заблокували браму та вхід на подвір’я ІКЦ. Після цього вони пред’явили постанову суду — ось цю постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року за підписом прокурора У. Гринюка, секретар Дідук С.В.

Пред’явили цю постанову — це оригінал, усі охочі можуть ознайомитися зі змістом — і після цього почався обшук. Була вимога до охоронця, щоб він відчинив певні приміщення на другому та третьому поверхах, а саме гімназію та бібліотеку. Охоронець у супроводі правоохоронців і тих понятих, що вони привели з собою, намагався здійснити телефонний дзвінок, і повідомити керівництво ІКЦ про те що прийшли з постановою на обшук. Йому не дозволили здійснити цей телефонний дзвінок. Після цього охоронець намагався просити долучити до участі в обшуку понятих — їх можна було покликати, адже поруч розташовано багато інших організацій, але й цього не дали зробити.

Тобто при обшуку були лише ті поняті, яких правоохоронці привели з собою. Після цього попросили відчинити певні приміщення. За словами охоронця, коли він з частиною прибулих пішов відчиняти приміщення, що їх цікавили, то у вікно побачив, що друга група правоохоронців ламає двері книжкової крамнички, що розташована надворі. Раніше вони хотіли, щоб двері відчинив охоронець, але той не мав ключа й запропонував викликати відповідальну особу, яка відкриє крамницю і все покаже. І от він у вікно бачить таку картину: ломом виламують двері книжкової крамниці. Без його згоди, без присутності — прошу продемонструвати відео з камери спостереження, як люди спочатку виламують ломом ролет, а потім так само виламують ломом двері.

Я собі уявити не можу, що, наприклад, до Києво-Печерської або до Почаївської Лаври прийдуть і ломом ламатимуть двері церковної крамниці, без присутності представників релігійної організації. Це взагалі неможливо! А от до нас прийшли й без нашої присутності, без присутності представників ІКЦ просто ломом, як ви бачите, виламали двері, й почали обшук без присутності представників ІКЦ.

Фабрикація доказів

Є наступне відео, де видно, що всі матеріали, які зібрали у великий чорний пакунок, винесли з крамниці, і цей пакунок винесли далі — ось, ви його бачите — винесли за межі зони обшуку, кудись на вулицю. Ми не знаємо, що туди додавали, бо люди з пакунком вийшли за межі зони відеоспостереження. На кілька хвилин два чоловіки з цим пакунком пішли й потім повернулися. Часу їх відсутності було достатньо, щоб покласти туди будь-що.

Добре, що туди підкинули релігійні книжки, а не, наприклад, зброю. А якби, як у Росії, підкинули зброю? Що, мусульманам інкримінували би зберігання чогось іншого? Потім цей пакунок занесли до приміщення ІКЦ — це також є на відео — і долучили до матеріалів, вилучених під час обшуку. Ми вважаємо, що це грубе й неприпустиме порушення норм обшуку, коли виносять за межі ІКЦ, за межі зони відеоспостереження, без понятих — навіть без тих понятих, що прийшли разом з правоохоронцями: пакунок винесли на вулицю, а потім його повернули й долучили до матеріалів справи.

У цей же час на 3 поверсі, в Гімназії «Наше майбутнє», що розташована в ІКЦ, відбувається обшук, і на вимогу правоохоронців та прокурорів наш охоронець — ось він — відчиняє вчительську кімнату. Звернуть увагу, ось у цього чоловіка з собою велика сумка, і в ній — якісь матеріали. Ми наприкінці побачимо, що в нього було в сумці. Охоронець відчиняє, вони туди заходять.

Далі на відео видно, що всі йдуть геть, а чоловік із сумкою лишається — без понятих, без камер, без нашого охоронця! — у цій кімнаті, що є учительська. Хочу зазначити, що переважна більшість учителів цієї гімназії взагалі немусульмани. В учительській кімнаті вони відпочивають на перервах, п’ють чай та каву, готуються до уроків.

Ось усі пішли, потім виходить цей чоловік із сумкою, а потім усі повертаються знову до цієї вчительської кімнати та при них вилучають 3 книжки. Ми переконані, що в цій сумці, яка висить у нього на боці, були саме ті книжки, що їх лишили в учительській кімнаті. І далі, вже наприкінці, на відео видно, як вони покидають ІКЦ, і — паузу, будь ласка! — у цього чоловіка в цій сумці є якісь друковані матеріали! Відмотайте трохи назад! А всі вилучені матеріали, опечатані, — у руках слідчого.

Таким чином маємо всі підстави стверджувати, що всі книжки підкинуто до ІКЦ: і під час винесення пакунка за межі ІКЦ, і під час того, як цей чоловік лишався сам в учительській кімнаті.

Нащо стільки примірників? Для вражаючої звітності!

Що було вилучено? За постановою, за протоколом, що був оформлений: книга Юсуфа аль-Кардаві «Дозволенное и запретное в Исламе» — ось ця книжка — 54 примірники. Коли я подумав, навіщо їм 54 примірники однієї книжки? Вони там що, всією прокуратурою її читатимуть, усім СБУ? Можна ж було взяти 2, 3, 4 книжки. 54 книжки вилучили! А також вилучено три брошури арабською мовою та п’ять книжок «Отведение сомнений», російською мовою. Потім, коли я послухав речника Прокуратури, коли сказали, що вилучено понад книжок, я зрозумів, навіщо взяли ось цих 54 штуки: для кількості. Сказати: «Ось, дивіться, скільки ми літератури вилучили!»

При цьому не сказали, що 54 книжки — ось так називаються. Але математика все оно не збігається: 8 книжок та 54 наші — це 62. Чому сказали «понад 100»? Ось протокол (показує. — Ред.), тут про 100 взагалі не йде мова. Я чекаю пояснень, але думаю, що до цього долучили ті книжки, що їх вилучили вдома в шейха Тарика Сархана.

Чому методи окупанта застосовують на вільній території?

І наприкінці свого виступу хочу зазначити, що мусульмани України стурбовані таким ставленням. Я в житті ніколи не повірив би, що це можливо в Україні. Коли після окупації Криму та Донбасу підкидали книжки до ІКЦ, мечетей в окупованому Криму, ми всі дивувалися, як можна так негідно чинити? І на підставі цих підкинутих книжок порушували справи. А виявляється, що Україні це також абсолютно можливе, і що це робиться вже системно — уже четвертий обшук. І почалися обшуки, підкидання на квартирах. Тому я, як муфтій мусульман України, вкрай стурбований цією проблемою, і не можу мовчати про це, адже наш обов’язок як релігійних діячів — казати правду й бути справедливими. Якщо є щось неправдиве й несправедливе — релігійний діяч не може про це мовчати.