Мечеті України

Тахтали-Джамі

(вул. І. Гаспринського, 7, м. Бахчисарай, АР Крим)

Тахтали-Джамі (крим. Tahtalı Cami), або «Дерев’яна/Дощата мечеть», збудована 1707 року за наказом і коштом доньки Селіма I Ґерая, Бекхан Султан. Тахтали-джамі — найстаріша мечеть Бахчисарая. Назва походить від дерев’яних дощок-зв’язок, що ними перекладали кам’яні блоки під час будівництва. 

За задумом добродійниці, мечеть мала бути архітектурною домінантою міста — споруду видно практично з будь-якої точки старого Бахчисарая. Близько 1700 року Бекхан Султан придбала земельну ділянку поблизу ханського палацу в маалі (кварталі) Осман-ага. З огляду на складність рельєфу (тісна ділянка крутосхилу) двірський архітектор мусив удатися до низки оригінальних архітектурних рішень.

На урочистому відкритті мечеті в 1707 році був присутній рідний брат Бекхан, кримський хан Ґазі III Ґерай.

1885 року прихожани перебудували споруду, і саме в такому вигляді вона діяла до 1928 року, коли радянська влада закрила її, переобладнавши під господарське приміщення. 1989 року мечеть відреставрували та однією з перших повернули мусульманській громаді міста.

У лютому 2014 року Крим окупувала Росія

Мечеть Костянтинівки, громада «Джерело»

(вул. Високовольтна, 23, м. Костянтинівка, Донецька область)

Мечеть, відкриту 7 травня 2011 року, збудували за сприяння ДУМУ «Умма», ГСВА «Альраід», добродійного фонду «Манабі аль-Хайр» (Кувейт) і місцевої мусульманської громади. Будівництво тривало два роки.

Будівлю вінчає золочена баня діаметром 6 метрів і 5 метрів заввишки, а вхід прикрашають дві колони, стилізовані під мінарети. Культова споруда має чоловічу та жіночу зали, де одночасно можуть молитися до 350 вірних.

 

 

 

Соборна мечеть «Салам»

(вул. Павловська, 28ж, м. Луганськ)

Культову споруду, збудовану за зразком однієї з мечетей Криму, урочисто відкрито 30 травня 2010 року.

Розпочавши будівництво 2007 року за участи кувейтського добродійного фонду «Манабі аль-Хайр» та сприяння ГСВА «Альраід», місцева громада добудувала її власним коштом.

Загальна площа триповерхової мечеті становить 550 кв. метрів (10×18 м). Висота мінарету —  25 метрів. Будівля може вмістити до 600 осіб, на третьому поверсі — окрема зала для жінок. 

Окрім молитовних зал будівля має санвузол, кухню, спортзалу, бібліотеку, навчальний клас та адміністративні приміщення.

Перед війною та окупацією Луганська при мечеті діяли жіночий клуб, центр безплатного навчання арабської мови, вивчення східної культури, популярний серед луганських студентів, що планували пов’язати професійну діяльність з арабськомовними країнами, а також класи з вивчення Священного Корану. На території комплексу є фонтан та альтанка, закладений сад із квітником.

Мечеть стала першою в місті та найбільшою в Луганській області, де перед війною компактно жили близько 25 тыс. мусульман. Нині це окупована територія.

 

Арабський культурний центр

(вул. Рішельєвська, 47, м. Одеса)

Цю багато оздоблену білосніжну будівлю в мавританському стилі відкрито 2001 року, і вона вже встигла стати однією з архітектурних принад Одеси.

Мечеть зведено коштом сирійського бізнесмена Ківана Аднана. Проєкт будівлі та оздоблення розробили батько й син — архітектори Михайло та Дмитро Повстанюки, що чимало часу провели в бібліотеках, вивчаючи та відтворюючи особливості арабської архітектури та орнаментів.

Будівля — двоярусний прямокутний периметр під величезною цибулинною банею на квадратному п’єдесталі, третій ярус надбудований над центральним фасадом. Але баня — «як із мультика про Аладдіна!» — не єдиний елемент, що створює враження східної казки: пілястри з сітчастою перетяжкою, багатий рослинний орнамент, стрілчасті вікна та яскраві вітражі, різьблені двері, ковані поручні, мармурові сходи, величезна кришталева люстра, кришталеві настінні світильники та, звісно, м’який розкішний килим.

Будівля не має мінарету, але балкон її бічного фасаду на парних колонах із кордовськими капітелями прикрашають дві стилізовані під мінарети колони з півмісяцями на наверші.

Величезну молитовну залу можуть оглянути всі охочі, незалежно від віри, але неодмінно роззувшись; жінкам також видають халати з капюшонами. У центрі проводять щоденні (крім п’ятниці) екскурсії — від 11:00 до 17:00.

Також тут працюють курси вивчення арабської мови та багата бібліотека з мовознавчою та культурологічною літературою.

Звертаємо увагу відвідувачів мечеті на те, що п’ятничні проповіді тут читають тільки арабською мовою.

Додаткову інформацію можна отримати за номером +38 (0482) 37-91-60.

 

Мечеть громади «Аль-Іман» (вул. Луначарського, 71, м. Алчевськ, Луганська область) 

Будівля мечеті — переобладнаний житловий будинок. На даху встановлено невеликий декоративний мінарет, доповнений 14 травня 2018 року невеличкою золоченою банею. Внутрішнє оздоблення — розпис стін складними рослинними орнаментами, цитатами з Корану, іменами Аллага та Пророка (мир йому і благословення).

Культова споруда має молитовну залу, приміщення для обмивання та навчальний клас і може вмістити до сотні вірних. Жіноча частина молитовної зали відгороджена завісою.

При мечеті працює недільна школа Корану, де проводять лекції, семінари, уроки з основ Ісламу.

 

Велика ханська мечеть, Буюк хан Джамі (вул. Річна, м. Бахчисарай, АР Крим)

Буюк хан Джамі, або Палацова мечеть (крим. Büyük Han Cami) — частина ханського палацового комплексу в Бахчисараї, розташована на палацовому майдані, на схід від північної брами.

Мечеть, зведена 1532 року ханом Сахібом I Ґераєм, стала першою будівлею палацового комплексу та ще в XVII ст. називалася іменем хана. Евлія Челебі, що побував у Кримському ханстві в 1666–1667 роках, описуючи «соборну мечеть Сахіб-Ґерай-хана», відзначав: «Це старої конструкції дім Божий… Усередині мечеті на 20 високих дубових стовпах — сволок, а над ним проста стеля старої споруди. Праворуч — місце поклоніння родини славетних ханів (ханська ложа). Над цим високим місцем висять різноманітні срібні свічники та почіпки… Ліворуч, праворуч і з боку кибли — вікна, що виходять до саду Тюрбе».

Будівля масивна, має типові для кримської архітектури сонцезахисні елементи: широкий піддах, що затінює вікна горішнього поверху, та затишну стрілчасту аркаду-галерею при вході. Оздоблення стін — майолікові елементи. Сходи в затінку вибагливо різьбленої дерев’яної аркади ведуть до ханської ложі.

Нині мечеть має чотирисхилий дах під черепицею, але до пожежі 1736 року, влаштованої військом російського фельдмаршала Мініха, вона мала кілька великих і малих бань і тільки один мінарет. Напис, викарбуваний на плиті над головним входом, свідчить, що мечеть відновив хан Селямет Ґерай 1740 року.

З боків культову споруду прикрашають два легкі витончені мінарети 28 метрів заввишки: їхні тонкі десятигранні башточки зведені з обтесаних і скріплених свинцем кам’яних плит, оперезані різьбленими кам’яними балкончиками-шерфе з традиційною розеткою на кожній грані. Мінарети мають гостроверху покрівлю з навершями-півмісяцями, усередині — ґвинтові сходи, що ними сходили нагору муедзини, але нині мінарети радіофіковані, сходами користуються рідко.

Сучасного вигляду мечеть набула за часів Кирим Ґерая, що особливу увагу приділяв оздобленню та прикрасив Хан Джамі орнаментами, вітражами та каліграфічними написами. Про це також зроблено пам’ятний каліграфічний напис, увінчаний висловом «Машааллах» («так побажав Бог», «на те Божа воля») та трьома ханськими тамгами; там же зазначено рік — 1176 рік за гіджрою (1762–63).

Усередині мечеті — велика зала з високими колонами. На ці колони спирається широкий балкон верхнього ярусу, що йде вздовж східної, північної та західної стін мечеті — там моляться жінки. У правій, західній, частині другого ярусу розташована засклена ханська ложа (максура), що має різьблені стелі та оздоблена ізнікськими кахлями, а ще — вітражні вікна та зображенння міхрабу на південній стіні. Ханська ложа має окремий вхід, з неї так само можна бачити основну залу мечеті.

Середній неф головної зали більший за бічні, його перетинає перед міхрабом високий поперечний неф. Міхрабна ніша в стіні, що значить напрям молитви, має «сталактитове» склепінням та прикрашена ліпниною. Праворуч височіє дерев’яний мінбар — катедра для виголошення проповідей.

Головний вхід до мечеті — з боку річки Чурук-Су. Фасад із цього боку колись був оброблений мармуром. На згадку про це під час відновлення мечеті, не мавши змоги наново обличкувати її справжнім мармуром, двірський живописець Омер, що керував будівельними роботами, розписав стіни під мармур.

Біля східної стіни мечети — абдестхане, місце для ритуального обмивання (абдеста) з фонтаном (шадирваном). На стінах кілька каліграфічних написів арабською мовою (цитати з Корану) — чорним кольором у зелених картушах, — вони з’явилися у XVIII столітті. Є згадка й про Кирима Ґерая, що ремонтував та оздоблював мечеть: «Нехай буде благословенна справа Його Високости хана Кирима Ґерая». І приписка: «Писав це двірський живописець Омер». Трохи вище другий раз зазначене ім’я майстра та його посада — «головний двірський живописець».

У 1750-х роках хан Арслан Ґерай наказав збудувати на подвір’ї мечети медресе, але воно не збереглося до наших днів.

За радянських часів мечеть була закрита. У її верхній частині була експозиція музейного відділу археології, а в нижній — лапідарій, сховище архітектурних деталей, обломів, каменів із написами та зображеннями. Тепер мечеть відкрита для вірних.

Унікальний комплекс Ханського палацу в Бахчисараї мало не внесли до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Уже були зібрані всі документи, зроблена фотофіксація архітектури та музейних фондів — але анексія Криму спинила цей процес. Російська Федерація заявила, що всі об’єкти культурного та історичного значення на території Криму відтепер під її юрисдикцією — цю заяву в ЮНЕСКО не визнали.

Восени 2017 року в Ханському палаці почали роботи, що руйнують історичну пам’ятку. Фактично окупаційна влада нищить єдину у світі пам’ятку кримськотатарської палацової архітектури. 

Колишній директор Ханського палацу в Бахчисараї Ельміра Аблялімова зазначає: про жодну реставрацію мови нема, це звичайні будівельні роботи, і сьогодні впізнати Ханську мечеть неможливо:

«Автентичну черепицю вони демонтували. Як нам відомо, там уже йде частково розкрадання або навіть продаж, можливо. Автентичні балки розпиляні, не підлягають відновленню. Використовують за звичайною будівельною нормою армований сейсмопояс з бетоном та з армованими конструкціями — його вже залито і покладено. Це вже зроблено й, на жаль, виправити це на об’єкті Велика ханська мечеть, напевно, вже неможливо».

Молла Мустафа Джамі (вул. Севастопольська, 41, Бахчисарай, АР Крим)

Сьогодні пам’ятка архітектури мечеть Молла Мустафа — це прямокутна будівля 9х11 метрів з одним мінаретом 18 метрів заввишки. Башта мінарету збудована з обтесаних і скріплених свинцем кам’яних плит, оперезана різьбленим кам’яним балкончиком-шерфе, а грані його прикрашені квітковими розетками  — на кожній інакша квітка!

Будівля стоїть під кутом до лінії забудови через орієнтацію на південь — напрямок молитви. Чотирисхилий дах під черепицею має різьблене піддашшя.

Достеменно невідомо, коли саме на цьому місці звели першу мечеть, але є підстави вважати, що на початку XVII ст. вона вже існувала. Над входом можна бачити мармурову табличку 39х25 см з різьбленим написом у стилі сульс, з іменами меценатів і датою будівництва мечеті  — 1009 рік за гіджрою (1600–1601). Імовірно, табличку взято з руїн іншої, давнішої будівлі. У ханському реєстрі 1714 року є згадка про «Терзі Джан-Темір месджиді» — чи це стара назвою мечеті Молла Мустафа, чи колись була інша мечеть у цьому кварталі, невідомо. Але знають, що будівництво оновленої мечеті Молла Мустафа завершили 1730 року, і в ханському реєстрі 1744 року мечеть згадана вже з новою назвою «Монла-Мустафа-паша Джамі». 

У дорученні Таврійського губернського правління «Об исправности и списка в магометанских мечетях и состоящих при них духовных лицах в г. Бахчисарае» від 5 листопада 1890 року зазначено, що 1888 року прихожани перекрили дах мечеті, збудованої «160 років тому, за ханських часів» (звідси дата 1730). 

Мабуть, саме тоді й мечеть була трохи перебудована. З листування між  Першим і будівельним управліннями Таврійської губернії відомо, що при мечеті працювала початкова духовна школа (мектеп), де дітей навчали читання, письма, граматики та Ісламу, адже в липні 1912 року до Першого відділу губернського правління подано на розгляд плани та «кошторис на 1504 рублі для перебудови мектепу при мечеті Молла Мустафа».

За договором від 5 лютого 1923 року молитовний дім передали місцевій громаді мусульман, але дуже скоро мечеть закрили «через відсутність коштів на її утримання». По війні в будівлі мечеті розташовувався Бахчисарайський районний архів.

2000 року мечеть повернули у власність мусульманської громади «Мустафа Джамі», і 22 січня того року відбулися збори джамаату, призначено відповідальних за мечеть — їм і вручили ключі представники ДУМ Криму. 

2003 року будівлю відреставрували коштом приватних спонсорів. Так мечеть Молла Мустафа стала четвертою (хронологічно) мечеттю, що відновила свою діяльність у Бахчисараї.  

Ісламський культурний центр Вінниці (вул. Матроса Кішки, 63, м. Вінниця)

Центр розташований практично в центрі Вінниці, отже його надзвичайно зручно відвідувати як жителям, так і гостям міста.

До послуг відвідувачів:

молитовна зала (мечеть) на 200 осіб, де щодня правлять молитви за розкладом для Вінниці; 

бібліотека з літературою російською, українською та арабською мовами, аудіо- та відеоматеріали про Іслам і східну культуру;

недільна школа арабської мови та культури ісламського світу;

жіночий відділ;

навчальні класи;

настільний теніс;

проведення урочистих і жалобних подій.

Створено умови для проведення нікаху (обряду одруження), джаназа-намазу (задушної молитви) та обрядження покійного.

Відділи центру та організації, розташовані в ньому:

Офіс регіонального представництва ГСВА «Альраід»;

Громадська організація «Аль-Ісра».

Розклад регулярних заходів ІКЦ:

п’ятниця

14:45 (за літнім часом) — початок п’ятничної хутби та молитви-джума.

субота

Недільна школа арабської мови та культури мусульманських народів (розклад уточнюйте в секретаря школи).

неділя

11:00–15:30 — уроки Корану, арабської мови, основ Ісламу для дітей від 3 до 15 років;

недільна школа арабської мови та культури мусульманських народів (розклад уточнюйте в секретаря школи).

Тел./факс: +38 (0432) 53 18 24

E-mail: al-isra@arraid.org  

Ісламський культурний центр Дніпра (вул. Столярова, 5,  м. Дніпро)

Центр розташований практично в центрі міста, недалеко від Центрального вокзалу — його надзвичайно зручно відвідувати як жителям, так і гостям міста. Офіційне відкриття ІКЦ Дніпра відбулося 29 січня 2016 року.

До послуг відвідувачів:

молитовні зали (мечеті): чоловіча на 500 осіб і жіноча на 100 осіб, де щодня правлять молитви за розкладом для Дніпра;

бібліотека з літературою російською, українською та арабською мовами, аудіо- та відеоматеріалами про Іслам і східну культуру;

недільна школа арабської мови та культури ісламського світу;

жіночий відділ;

навчальні класи;

зона відпочинку;

конференц-зала;

проведення урочистих і жалобних подій.

Створено умови для проведення нікаху (обряду одруження), джаназа-намазу (задушної молитви) та обрядження покійного.

Відділи центру та організації, розташовані в ньому:

Офіс регіонального представництва ГСВА «Альраід»;

Громада мусульман Дніпра «Відродження».

Розклад регулярних заходів ІКЦ:

п’ятниця

12:20 (за зимовим часом) — початок п’ятничної хутби та молитви-джума.

субота-неділя

Недільна школа арабської мови та культури мусульманських народів (розклад уточнюйте в секретаря школи).

Телефон: +38 (063) 966-92-85