Правила та умови жертвування на Ід аль-Адха

Всемогутній Аллаг каже:

«Тож молися Господу своєму та жертвуй!» (Коран, 108:2).

Пророк (мир йому і благословення) закликав мусульман правити жертву (удхія). Айша (хай буде вдоволений нею Аллаг) згадувала його слова:

«Найкраще перед Аллагом діяння в дні Ід аль-Адха — це жертвування тварини. Воістину, прийде вона зі своїми рогами, ратицями й шерстю на Судний день [живим свідком учиненого обряду]. Господь прийме жертву ще до того, як краплі її крови проллються на землю. Нехай же душі ваші будуть спокійні!»

На думку більшости вчених, жертва на свято Ід аль-Адха — правдива сунна (сунна-муаккада).

Ібн Аббас повідомляє, що Пророк (мир йому і благословення) сказав:

«Три речі для мене обов’язкові, а для вас бажані: молитва-вітр, жертва [на Ід аль-Адха] та два ракати [сунни] до світанку».

Правила принесення жертви

• Більшість учених — малікітського, шафіїтського та деякі вчені ханбалітського мазгабів — уважають, що тому, хто має правити жертву, не слід стригти волосся й нігті перші десять днів місяця зуль-хіджа.
• Хоча це й небажано, але все-таки припустимо, бо Аїша (хай буде вдоволений нею Аллаг) розповідала: «Я звила мотузки для жертовних тварин Пророка (мир йому і благословення), а він надів їх на них і повів до Мекки, але після цього нічого з дозволеного не стало для нього недозволеним».
• Однією жертви досить для цілої сім’ї: досить, щоб хазяїн пожертвував від себе та своєї сім’ї одну тварина, бо відомо, що Пророк (мир йому і благословення) жертвував козу від себе та своєї сім’ї.
• Можна жертвувати цілого верблюда чи корову, і в цьому разі це може вважати за жертву від сімох людей, незалежно від того, чи перебувають вони в родинних стосунках.

Вимоги до жертовної тварини

• Жертовна тварина має досягти обов’язкового мінімального віку: якщо це вівця, то їй має бути щонайменше 6 місяців; велика рогата худоба — 2 роки, верблюд — 5 років.
• Бажано, щоб жертовна тварина була велика, вгодована, щоб вона не мала вад, що впливають на якість і кількість м’яса.
• Тварина не має бути одноока чи зі зламаним рогом (якщо відламана велика частина).  Аль-Барра повідомив, що Пророк (мир йому і благословення) сказав: «Чотири [типи тварин] не годяться для жертви: одноока тварина, що її вада очевидна; хвора тварина, що її хвороба очевидна; кульгава тварина, що її кульгавість очевидна, та охляла тварина, що в її кістках нема шпику (кісткового мозку)».

Час жертвування

• Час жертвування припадає на проміжок від закінчення святкової молитви на день Ід аль-Адха й до кінця «днів Ташрику», тобто до 13 зуль-хіджа.Як повідомив Аль-Баррак, на Ід аль-Адха Пророк (мир йому і благословення) сказав: «Хто відправить святкову молитву з нами та принесе жертву, той пожертвував. А хто приніс жертву перед молитвою, той нехай замінить її іншою».
• Бажано, щоб під час жертвування той, хто ріже тварину, мовив: «Іменем Аллага! Аллаг великий! О Аллаг, це від Тебе й для Тебе! О Аллаг, прийми від мене!» Коли Пророкові (мир йому і благословення) привели барана, щоб принести жертву, він повалив його та сказав: «О Аллаг! Прийми це від Мухаммада, сім’ї Мухаммада й умми Мухаммада!» — і після приніс жертву.
• Бажано лишити третину м’яса жертовної тварини собі й родині, ще одну третину роздати бідним і нужденним родичам і сусідам, а решту м’яса віддати тим, хто попросить.  Всемогутній Аллаг каже: «Їжте й годуйте тих, хто задоволений своєю часткою, а також тих, хто просить» (Коран, 22:36).
• Якщо жертовну тварину зарізав різник, то не можна віддавати йому частину м’яса як плату, але дозволено як частування чи милостиню, якщо це бідна людина.
• Тому, хто приніс жертву, не можна продавати нічого з частин жертовної тварини, чи то м’ясо, чи шкіра, чи щось ще. Але можна користуватися цим самому.