Раджаб: наближення до Рамадану

128

07-rajab-textureПочинаючи з 30 квітня мусульмани всього світу зустріли один з найважливіших місяців ісламського календаря — Раджаб. Знаменний він тим, що розпочинає череду трьох благословенних місяців (Раджаб, Шаабан, Рамадан) та одночасно є одним з чотирьох заборонених місяців (Раджаб, Зуль-каада, Зуль-хиджа, Мухаррам). У зазначених місяцях Всевишній Аллаг заборонив усілякі війни та конфлікти. У багатьох висловах пророка Мухаммада (мир йому й благословення) особливе значення надається саме Раджабу, молитвам й зікру у цей місяць. Найкращим та найбільш рекомендованим діянням протягом місяця раджаб є здійснення каяття. Кажуть, що у місяці Раджаб насіння кидають у землю, тобто, людина кається. У Шаабані їх поливають, тобто, людина після здійснення каяття та гарних вчинків очищується від гріхів та досягає більших ступенів досконалості. Таким чином, місяць Раджаб вважається місяцем прощення й милості, Шаабан — очищення та духовного піднесення, а Рамадан — набуття господніх благ. Пророк Мухаммад (мир йому та благословення) говорив: «Місяць Раджаб перевершує інші місяці так само, як Коран перевершує людську мову. Вищість місяця Шаабан у порівнянні з іншими місяцями таке саме, як моя вищість по відношенню до інших пророків. А вищість Рамадану дорівнює вищості Аллага по відношенню до Його творінь». Посланець Аллага (мир йому та благословення), окрім обов'язкового посту протягом місяця Рамадан, не постував протягом якихось інших місяців так багато, як у Раджаб та Шаабан. Ібн Аббас передає такі слова Пророка (мир йому та благословення): «Раджаб — місяць Аллага, ша'бан — мій місяць, а Рамадан — місяць моєї умми (громади)». Словом, ці три священні місяці — Раджаб, Шаабан, Рамадан дані нам, як Милість Всевишнього Аллага та шанс налаштувати себе протягом цих місяців на каяття у скоєному та здійснення добрих вчинків. Один зі сподвижників Савбан, передав у хадисі наступне: «Одного разу я разом з Пророком (мир йому та благословення)  зайшов на цвинтар. Посланець Аллага раптом зупинився й гірко заплакав. І так сильно, що сорочка у нього на грудях стала мокрою від сліз. Тоді я підійшов до нього й запитав про причину його сліз, чи може йому зараз було послане Божественне Одкровення? Мухаммад відповів: «О, Савбане, ті, хто лежить тут, страждають від могильних покарань. Саме тому я й плакав». Потім Пророк додав: «Якби лише вони провели деякі з днів місяця Раджаб постуючи, а ночі поклоняючись Аллагові, то вони були б урятовані від цих (жахливих) покарань». Звертаючи увагу на слова нашого Пророка (мир йому та благословення), ми, мусульмани, маємо готуватися до Рамадану заздалегідь і місяць Раджаб найкраща для цього можливість. В історії Ісламу місяць Раджаб завжди був багатий на події. Можна згадати і про похід на Табук, і відкриття Константинополя Мухаммадом Аль-Фатихом і звільнення Аль-Кудса султаном Салахаддіном аль-Айубі але спробуємо акцентувати нашу увагу на найважливішому.   Переселення мусульман з Мекки в Ефіопію. (1-ше Раджаба) Перша гіджра (переселення) в історії Ісламу відбулася в 615 році першого Раджаба. Тікаючи від гонінь та утискань, мусульмани з Мекки відправилися в Ефіопію. Загалом без урахування маленьких дітей відбули у далеку подорож вісімдесят три чоловіки. Відомо, що Пророк Мухаммад не брав участі у цьому переселенні, залишившись з групою мусульман у Мецці, але цікаво чому було обрано саме цю країну? Ефіопія, не дивлячись на те, що у той момент була християнською державою, була обрана тому, що краъною правив справедливий цар Асхама ан-Наджаші (негус) і Посланець (мир йому та благословення) сподівався, що ці якості правителя допоможуть зберегти життя і релігію мусульман-переселенців. Навздогін за мусульманами курайшити відправили до Ефіопії своїх представників. Аби повернути втікачів курайшити прибули з цінними дарунками, намагаючись здобути прихильність місцевої еліти. Спочатку дарунки піднесли кожному начальнику, потім піднесли дарунки негусу й попрохали його віддати їм мусульман, мовляв вони зрадили релігію предків. Однак, негус відмовився видавати мусульман, поки не поговорить з утікачами особисто. Цар Ефіопії велів привести прибульців у палац. Від мусульман з негусом спілкувався Джафар ібн Абу Таліб, брат Алі ібн Абу Таліба. Він пояснив наскільки сильний вплив здійснив Іслам на колишніх поган: «О царю, ми були народом-невігласом, поклонялися ідолам, їли падло, коїли гріхи, не підтримували родинних зв'язків, не поважали сусідів, а сильний серед нас знищував слабого. У такому стані ми й перебували доти, доки Аллаг не послав до нас Свого Посланця, чесність, правдивість та цнотливість якого нам добре відомі... Він закликав нас до Аллага, до єдинобожжя та поклоніння лише Йому Одному, а також відмовитися від поклоніння камінням й ідолам, яким раніше поклонялися ми та наші батьки... Пророк Мухаммад наказав нам бути чесними, завжди говорити правду, підтримувати родинні зв'язки й добрі стосунки з сусідами, не здійснювати недозволених вчинків й не проливати даремно кров. Він заборонив нам брехню, ображати сиріт та пліткувати про цнотливих жінок. Він звелів нам поклонятися Єдиному Аллагові, нічого не долучаючи до Нього, правити молитву, сплачувати закят й дотримуватися посту протягом місяця Рамадан... Ми повірили Посланцю й пішли за ним згідно з Писанням, з яким він прийшов від Аллага — Св'ященним Кораном. Ми дозволяли собі те, що нам було дозволене, і не дозволяли того, що нам було заборонене...» Промова вірного зворушила ефіопського правителя і він попрохав прочитати що-небудь з Корану. І коли було прочитано суру «Мар'ям» негус дуже розчулився й заплакав, бо «почуте підтверджувало єдність походження Біблії й Корану». В результаті прохання курайшитів було відхилене, а правитель Ефіопії гарантував безпеку мусульманам та їхній релігії у своїй країні.   Перенесення Пророка — Ісра валь-Мірадж. (27-ме Раджаба) У ніч на 27 Раджаба здійснилося чудо Перенесення уночі пророка Мухаммада (мир йому й благословення) з Мекки в Єрусалим, а потім його небесне Вознесіння — Аль-Ісра валь-Мірадж. В Корані про цю подію згадується в сурі «Аль-Ісра» («Переніс уночі»): «Хвала Тому, Хто переніс уночі Свого раба з мечеті недоторканої у мечеть віддалену, навколо якої Ми благословили, щоби показати йому з Наших знамень. Воістину, Він - усе чує, усе бачить» (Коран, 17:1). Ось як все відбувалося. Небесне створіння бурак перенесло божого Посланця з Мекки в Єрусалим, де Мухаммад зустрівся з пророками, що були послані до нього. Серед яких —Ібрагім, Муса та Іса (мир їм) та здійснив з ними спільну молитву у якості імама. Потім до Пророка наблизився ангел Джибраїл з двома судинами, в яких було вино і молоко, і запропонував вибрати. Пророк вибрав молоко. Джибраїл на це відповів: «Ти вибрав чистоту». Після цього Пророка Мухаммада було піднято на небо. Спочатку до першого, другого, третього і аж до сьомого Неба, а потім на таку висоту, куди не підносився ніхто з Божих створінь. Саме там Господь звернувся до пророка… Перенесення і вознесіння — особлива почесть, що була виявлена Всевишнім Аллагом тільки по відношенню до нашого Пророка Мухаммада. Під час вознесіння божому Обранцю було показано безліч чудес, що є недосяжними для людського розуму. Також йому показали віддяку людям, що відповідає їхнім діянням, а також покарання грішників. Пророк (мир йому та благословіння) також побачив небесну Каабу, Рай, Пекло та багато іншого. Проте найголовніше з тієї ночі — наказ Господа пророку Мухаммаду і мусульманам правити щоденні п’ятиразові молитви.  Перед тим Посланець (мир йому і благословення) молився по два ракаата вранці та ввечері. Після вознесіння ангел Джибраїл (мир йому) розповів Пророкові як правити молитву в тому вигляді, як ми знаємо це сьогодні. Таким чином молитва стала невід’ємною частиною життя вірних та можливістю постійно перебувати у зверненні до Господа світів, підносячи і вихваляючи Його і’мя. Брати й сестри, нехай Всевишній Аллаг надасть всім нам наснаги й натхнення для скоєння добрих вчинків, дотримування посту й здійснення нічних молитов у місяць Раджаб так, аби найкращим чином підготуватись до благословенного Рамадану! Амін!  

Рустам Хуснутдінов