«Мова Бога словами Бога»: просте визначення Святого Письма для майбутніх релігієзнавців
День 2 листопада був для столичного ісламського центру багатий на гостей: аж три групи студентів із трьох столичних вишів — НаУКМА, КНУКіМ та КНУ ім. Шевченка — завітали сюди буквально одна за другою, щоб із перших вуст дізнатися про Іслам, проте, чого він насправді вчить вірних, і які вони — мусульмани.
Гостей зустріли муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов та представник ІКЦ Тарік Сархан.
Студентам улаштували екскурсію центром та прочитали лекцію про основи Ісламу, виділивши час на питання-відповіді. Остання група так захопилася бесідою, що засиділася до вечора.
Тарік Сархан не просто розповів про основи ісламського віровчення, а порівняв його з іншими авраамічними релігіями та просто моральними системами. Чесно зазначаючи розбіжності, доповідач зауважив, що у представників різних світоглядів по правді мають набагато більше спільного, ніж часто уявляють. А щодо розбіжностей з «людьми Книги» — саме так названо в Корані юдеїв та християн, — то з юдеями є два основні дискусійні моменти: атрибути Бога та ставлення до Ісуса Христа, що його юдеї вважають за самозванця, а мусульмани — за пророком; з християнами — три відмінності: ставлення до догмату Трійці, що є основним для християн і неприпустимий для мусульман, погляди на розп’яття Ісуса та визначення критеріїв Святого Письма.
Кажучи про критерій визнання Корану за Священну Книгу, пан Сархан дав чітке й лаконічне визначення: це має бути мова Бога словами Бога.
— Навіть, — наголосив він, — якщо докладно перекласти коранічний текст арабською, це вже не буде Коран — лиш інтерпретація перекладача. Саме тому на перекладах іншими мовами ніколи не пишуть «Коран», а тільки «Коран. Переклад смислів», бо це вже слова перекладача, але не пряма мова Бога, що зсилав текст пророкові Мухаммадові (мир йому і благословення) через Джибрила (архангела Гавриїла), і текст цей — незмінний.
Утім, зазначивши розбіжності, пан Тарік повернувся до спільного: настанов боятися Господа свого та шанувати батьків, не вбивати, не красти, не чинити перелюбу, не свідчити неправдиво, тощо.
