«Висока толерантність та взаємна повага вже є візитівкою ВРРО»

17 грудня в конференц-залі агентства «Укрінформ» до Всесвітнього дня релігій та річниці створення Всеукраїнської ради релігійних організацій відбувся круглий стіл «Релігія як фактор єднання світу». За словами доктора філософських наук, релігієзнавця Олександра Сагана, що модерував захід, формат круглого столу був обраний для того, щоб кожен міг висловитися, зреагувати. Повний запис відеотрансляції Круглого столу можна переглянути за посиланням.

Від імені відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України виступила Людмила Филипович, що зазначила:

— Важливо знати не лише про ВВП, про те, скільки виходить на душу якихось матеріальних цінностей. Я думаю, що цивілізованість світу все-таки вимірюють іншими показниками, і один із таких показників є розвиток релігії, релігійності. Саме про це ми з вами й поговоримо».

Пані Филипович також дала стислий огляд релігійних процесів у світі й в Україні та високо оцінила діяльність ВРРО:

— За минулий рік ВРРО показала, що вона не мертвонароджене дитя, а абсолютно гідне об’єднання, що може сказати своє слово в релігійному житті України.

Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов відзначив гармонійну злагоджену роботу Ради, без конфліктів, напруги та непорозумінь:

— Висока толерантність і взаємна повага вже є візитівкою ВРРО. Погодьтеся, непросто зібрати, посадити разом, спілкуватися та провадити спільні заходи представників дуже різних релігій, зокрема неавраамічних.

За це шейх Саід подякував науковцям-релігієзнавцям, зокрема панові Олександрові Саганові, що долучився й протягом року керував ВРРО:

— Думаю, саме завдяки сприянню релігієзнавців, які були медіаторами — структурою, що допомагає налагодити цей міжрелігійний діалог, — і сталося це якоюсь мірою диво: Рада виникла, активно функціонує та має цілковите порозуміння, толерантність між усіма членами.

Становище мусульман України на окупованих територіях

Свою основну доповідь муфтій ДУМУ «Умма» присвятив становищу українських мусульман, розпочавши з окупованих територій:

— Минулий рік досить негативно позначився на становищі мусульман на окупованих територіях, передусім на Кримському півострові. Окупаційна влада в Криму провадить вибіркові репресії проти мусульман — кримських татар. Обшуки стали майже щоденними — про це інформують люди з Криму в соціальних мережах: публікують фото, відео, списки заарештованих. Понад 100 дітей нині є з родин політв’язнів — не лише кримців, а й етнічних українців, що не згодні з окупацією. Цим людям уже оголошено вироки, й вони відбувають покарання з реальним строками ув’язнення. Про декого з них кажуть, що вони зазнають репресій також у місцях ув’язнення, і це відбилося на стані їхнього здоров’я.

Саід Ісмагілов наголосив, що не треба звертати увагу на проросійських діячів, які намагаються вдавати, що там усе дуже добре, бо там усе дуже недобре: люди позбавлені свободи слова й віровизнання, утиски й каральні акції відбуваються щодня.

Проблеми мусульман на територіях, підконтрольних Україні

Муфтій не оминув увагою проблеми мусульманських громад на вільних українських територіях, з сумом констатувавши, що 2017 рік не став роком зрушень і вирішень проблем українських мусульман:

— До цього часу в багатьох громадах не вирішене питання землі під будівництво культових споруд, важко або взагалі неможливо отримати землю навіть для мусульманського кладовища. Місцева влада не надає землю для поховання — це ненормально, бо людину мають провести в останній шлях гідно й відповідно до її релігійних поглядів. Це питання також треба вирішувати. Не вирішене й питання з дозволом жінкам фотографуватися на документи в хустині. На жаль, досі в паспортних столах жінкам відмовляють.

Шейх Саід нагадав, що Україна дуже багато боролася, щоб бути вільною правовою державою, що за це боролася кожна релігійна група, і він сподівається, що релігійні питання розв’яжуть у дусі демократії, толерантності, прав і свобод людини:

— Я хочу звернути увагу на те, що у вільній країні не може бути релігійних об’єднань першого й другого ґатунку; для першого — все, для другого  — нічого. Якщо це світська демократична країна, де жодна з релігій не є обов’язкова й жодна не дискримінована, — треба, щоб урядовці рівно та справедливо ставились до всіх.

Ігор Козловський: «Саід Ісмагілов уходить до Топ-10 ворогів ДНР»

Запрошений гість, нещодавно звільнений з полону «ДНР» релігієзнавець Ігор Козловський розповів по враження від круглого столу, а також про те, що він устиг надолужити з новин про ситуацію в українському суспільстві. Він зауважив, що відчув на цьому заході атмосферу любові, добра, діалогу — дуже важливого тепер для України:

— Переглянувши інтернет, побачив, що не все гаразд, що розпорошуються наші сили, а ми повинні бути єдиною родиною, бо суперечності використовують, щоб далі знесилювати наш народ, нашу країну, і ми повинні це зрозуміти.

Ігор Анатолійович також поділився актуальною інформацією «зсередини» про стан релігійного життя на окупованій території Донбасу:

— Ситуація там катастрофічна в питаннях релігії. Минув період, коли захоплювали молитовні будинки, але вони перейшли до іншої політики. Я це бачив цілий час, і спілкувався з різними людьми, зокрема в місцях позбавлення волі. Це такий своєрідний синтез сучасного російського зразка — російського зразка царського періоду, радянського періоду.

Науковець окремо зазначив, що ті уявлення далекі від реальності — радше це їх ідеалізоване бачення на рівні масової культури. Не оминув і проблеми «нерівної всім рівності»:

— Є церква, якій дозволяють робити все: її запрошують усюди, вона обстоює свої інтереси. Є ті, кому просто дозволяють існувати й не більше: боронять організаційну, просвітницьку роботу. Є ті, кого забороняють і переслідують, наприклад, за зразком РФ думають, як заборонити Свідків Єгови, протестантські течії. Ширяться антиісламські настрої: вони [«ДНР»] дивляться, що відбувається тут, що в РФ… Саід Ісмагілов уходить до Топ-10 ворогів «ДНР» — я сам бачив цей список. Є антисемітизм — не лише на побутовому рівні, а й з вуст різних чиновників.

Пан Козловський подякував і членам ВРРО за зусилля, яких вони доклали для його звільнення, та поділився, що йому бракувало цієї атмосфери:

— Дуже вдячний усім, хто доклав зусиль... Я прийшов радше для того, щоб відчути цю атмосферу. Я так скучив за всім: за вами всіма, за міжрелігійним діалогом, науковим діалогом і навіть за українською мовою, хоча раніше не уявляв, що можна скучити за мовою.