Чи готові ми до поліетнічного суспільства? Виступ імама Євгена Глущенка на міжнародній конференції в Харкові
3–4 квітня в Харкові відбувалася Міжнародна науково-практична конференція «Туристичний бізнес та екзистенційний пошук особистості», організована Мінкультом України, Харківською державною академією культури, Департаментом міжнародного співробітництва Харківської міської ради та ГО «Соціальний Всесвіт». Серед інших участь у заході взяв харківський імам Євген Глущенко.
Наводимо текст його виступу:
«Спливає вже друге десятиліття відтоді, як події 11 вересня 2001 року сколихнули світ. Ці роки стали найтяжчим випробуванням для майбутнього міжкультурного та міжрелігійного діалогу. Унаслідок численних військових наїздів, терактів, появи псевдодержавних утворень, революцій, глобальних міграцій міжкультурні відносини опинилися під загрозою. Звідси з’явилися суперечки під гаслом „Чи готові ми до поліетнічного суспільства?“
На жаль, чимало з тих, хто порушував це питання, тільки далі культивували стереотипи, виходивши у своїх дослідженнях із теорії зіткнення цивілізацій та ін.
Одним із засобів вирішення надскладної та надактуальної проблеми нетерпимості на ґрунті нерозуміння культури, традицій, релігійних поглядів, ми бачимо туризм.
Попередній Генеральний Секретар ООН Пан Гі Мун на Міжнародній конференції з питань туризму, релігії та діалогу культур (Кордова, Іспанія, 27 жовтня 2007) звернувся до учасників зустрічі з такими словами:
„Загальне прагнення миру та порозуміння разом із законним прагненням процвітання та економічного розвитку є загальнолюдськими цінностями, що їх поділяють усі суспільства. У глобальному середовищі, що характеризується посиленням нетерпимості та міжкультурної напруженості, які часто погіршуються економічним розривом між народами, туризм може сприяти духовній та культурній повазі в самих народах і між ними. <…> Туристи та відвідувачі можуть бути сполучною ланкою між культурами, забезпечити економічний розвиток у віддалених і депресивних регіонах і зменшити упередження, недовіру й ворожість“.
Отже, культурний туризм можна широко визначити як комерційний вияв людського бажання побачити, як живуть інші народи в їхньому природному середовищі, та обізнатися з їхнім самовираженням у декоративно-ужитковому мистецтві, музиці, літературі, танцях, їжі, напоях, іграх, ремеслах і мові.
Туризм, зокрема культурний, по суті є одним із видів діалогу, коли сторона готова не тільки споглядати й слухати, а й сприймати, чути, розуміти. Культурний туризм дає нам нагоду знайомитися не тільки з традиціями, побутом і середовищем, у якому живе певна спільнота, а й ознайомитися з історією та корінням народу, що також важливо для усунення непорозуміння в розмаїтості виявів культур.
На культуру туризму загалом явно впливає культурний туризм, відкриваючи нові можливості для залучення нових груп учасників. Культурний туризм складається з індивідуальних екскурсій до певних визначних місць, щоб дізнатися про людей, спосіб життя, спадщину та мистецтво в умовах, що всебічно цю культуру розкривають».
