На спомин про Валерію Іман Порохову
У Москві пішла з життя перекладачка Корану російською мовою Валерія Іман Порохова, з якою я познайомився, здається, в далекому вже 1997 році, коли був студентом першого курсу Ісламського університету.
Тоді переклад Корану, що зробила Порохова, був надзвичайно популярний серед російськомовних громадян різних країн і передусім серед немусульман. Її внесок у популяризацію Корану та Ісламу взагалі важко переоцінити. Перед цим людям довгий час був доступний лише переклад Корану академіка Крачковського — фактично незавершена чернетка його праці, яку видали без його дозволу вже по смерті самого академіка.
Восени 1997 року вона провела низку презентацій свого перекладу, і я, скориставшися нагодою, пішов на одну з них. Пам’ятаю, як у великий актовій залі зібрались сотні людей, і три чверті з них узагалі були немусульманами, але всі зацікавлено слухали, як вона декламувала обрані фрагменти перекладу. Потім була автограф-сесія, і я вертався додому вже з підписаною нею важкою, гарно оформленою книгою. Для студента Ісламського університету, у якого до того моменту не було власного примірника перекладу Священного Корану, це надзвичайно цінний подарунок, адже я ще мав навчатися на шаріатському факультеті, а це видання містило поруч із російським перекладом ще й оригінальний текст Корану арабською мовою.
Уже потім, під час навчання, з’ясувалося, що Порохова робила поетичний переклад, і він був подекуди далекий від смислів оригіналу та від класичної ісламської екзегетики; що робила вона його з англійського перекладу, а не з арабської мови, тобто цю роботу краще назвати не перекладом смислів Корану, а, як кажуть російською, «околокоранической литературой».
Суворі традиціоналісти та фрикуваті ідеологи нових релігійних рухів голосно її звинувачували, критикували, забороняли своїм послідовникам читати її переклад. Є такі й в Україні, вони досі забороняють читати будь-який переклад Корану — хоч українською, хоч російською, хоч татарською мовою.
Після перекладу Порохової вийшло багато інших, вдаліших, зокрема переклади Османова та Кулієва, проте внесок, зроблений Валерію Іман Пороховою в популяризацію кораністики, справді великий.
1998 року Порохова відвідала Україну, де в Ісламському культурному центрі Києва взяла участь у міжнародній жіночій конференції. Ще кілька разів я спілкувався з нею на різних релігійних і наукових заходах. Останніх років п’ятнадцять я про неї взагалі нічого не чув.
Хай буде милостивим до неї Всевишній Аллаг!
Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов
