Дніпровські імами на «Українському радіо» — про перспективу визнання ісламських та юдейських свят державними

12.08.2020

8

4 серпня в передачі «Тема дня» в ефірі «Українського радіо» заступник муфтія ДУМУ «Умма» Едґар Девлікамов і голова дніпровської релігійної громади мусульман «Відродження» Павло Федосов узяли участь в обговоренні президентської ініціативи зробити найбільші свята мусульман і юдеїв державними.

До обговорення, крім авторки та ведучої програми Світлани Угнівенко та імамів, долучилися представник єврейської громади Кам’янського Леонід Бройтман, громадські діячі, експерти й слухачі. Повний запис програми доступний за посиланням.

Шейх Едґар підкреслив важливість цієї ініціативи щонайменше з двох причин. По-перше, це дасть можливість представникам двох найбільших після християн релігійних громад України спокійно відзначати свої свята, щоб вони не мусили щоразу «відпрошуватися» на роботі або проводити свято не з сім’єю, а на робочому місці. По-друге, це сприятиме зміцненню суспільної злагоди, бо виведення свят на державний рівень поліпшить обізнаність українців щодо релігійних традицій співгромадян:

— Україна — мультикультурна, багатонаціональна країна. Так склалося історично та географічно. Лише сама присутність кримськотатарського народу, корінного населення України — великий аргумент на користь цього. Але при всьому тому, що ми розуміємо, що Україна така багатонаціональна країна, ми не [завжди] відчуваємо одне одного. Ми відчуваємо, що український народ — в основному християнський народ, і коли настає якесь християнське свято, ми відчуваємо подих цього свята. Але коли настає свято в мусульманина, ніхто (з немусульман. — Ред.) цього не відчуває, і мусульманин — український мусульманин, що може бути й [етнічним] українцем, кримським татарином чи азербайджанцем — залишається сам зі своїм святом. Він не отримає вітання від колег, бо не всі обізнані, що є таке свято. Отже, є проблема: ми самі не впоралися з популяризацію свого свята, а за популяризацією постає толерантність. Тож краще за допомоги держави ми дізнаємося про культуру та традиції одне одного, ніж [будемо] чути десь із закапелків розповіді, як «навіжені, скажені мусульмани ріжуть баранів, після чого голови валяються», й таке інше. Краще хай мусульмани за сприяння держави розкажуть і покажуть, як можна цивілізовано відзначати це прекрасне свято (Курбан-байрам. — Ред.), коріння якого сягає пророка Авраама, що його шанують усі авраамічні релігії: юдаїзм, християнство та Іслам.

Пан Федосов підтримав шейха Едґара, додавши, що така пропозиція президента свідчить про розуміння владою потреби міцніше зцементувати поліетнічну та поліконфесійну українську націю. На його думку, це також має зміцнити взаємну довіру в суспільстві:

— Якщо людина не знає про те, що відбувається в сусіда, що він святкує, чому він радіє, чому він так одягається — потім це викликає в суспільстві нездорову атмосферу й непорозуміння, нерозуміння, й вона обов’язково призведе до певного відсторонення та несприйняття. Це тягне за собою страх, породжує фобії. І якщо держава й суспільство не представлятимуть культуру та традиції інших соціальних груп, то суспільство падатиме в цю яму ксенофобії. І ми знайомі з цим: Ісламський культурний центр Дніпра ініціював проведення кількох зустрічей із проблем ксенофобії — ми займаємося цією проблемою.

Павло Федосов підсумував, що офіційний статус забезпечить релігійним традиціям українців більшу публічну увагу, сприятиме обізнаності щодо віри одне одного та зміцнить добросусідські, дружні відносини.