Конкурс, де учасники не конкуренти, а вболівальники одне одного — у Києві відбулися змагання знавців Корану

16.11.2020

45

В Ісламському культурному центрі Києва 14–15 листопада змагалися читці Корану, що з’їхалися практично з усієї України. Серед понад 100 учасників була й Валаа Багая, тридцятирічна мама трьох чудових доньок 8, 7 та 3 років. Молода жінка вже вчетверте бере участь у Всеукраїнському конкурсі читців Корану, і найактивніші вболівальники, звичайно ж, її малі. Материнство не стало перепоною ні в освіті — жінка має диплом фармацевта, — ні у вивченні Священного Корану.

Бравши участь у конкурсах читців, Валаа Багая займала навіть призові місця: двічі перемагала в номінаціях 10 і 15 джузів, один раз посіла третє місце. Коли ми записували інтерв’ю, четвертий у житті Валаа конкурс ще не скінчився, й казати про результати було рано, але вона дуже сподівається, що за ці роки змогла досягти певних успіхів у вивченні, заучуванні та декламації священного тексту.

— Уперше я брала участь у змаганні читців 2016 року, читала 10 джузів. Цього разу я теж читала 10 джузів, але це інші частини Корану — не ті, що я читала на минулих конкурсах. Отже, я можу сказати, що вже практично знаю майже весь священний текст. Лишилося вивчити 5 джузів — іншааллаг, вивчу та наступного року зможу брати участь у конкурсі в номінації «цілий Коран». Я так цього хочу й, іншааллаг, зможу це зробити, — поділилася з кореспондентом нашого видання Валаа. — Сьогодні, коли я йшла до мікрофона, я мала тільки одне бажання: щоб Аллаг дозволив мені вимовити Його слова, які я вивчила, правильно. Я просила, щоб Аллаг не дозволив мені забути жодне з Його слів, щоб я все згадала та правильно сказала, щоб я змогла добре прочитати — і я вірю, що Аллаг бачить мене й мої бажання та знає, нащо й чому я це роблю. І все було добре, альхамдулілляг.

З цілком зрозумілим хвилюванням конкурсантці допомогла впоратися доброзичлива атмосфера, що панує в залі мечеті столичного ісламського культурного центру. Здається, змагання в розпалі, учасники — конкуренти, але тільки на конкурсах Корану учасники змагання не противники, а вболівальники одне одного. Вони щиро тішаться бездоганними виступами суперників і смутяться з чужих похибок та обмовок. Може, комусь це здасться дивним — і така людина явно далека від розуміння Ісламу та необізнана з традицією усного передання Корану хафізами, його хоронителями, з покоління в покоління. Цій традиції майже півтори тисячі років, і саме прагнення кожного мусульманина запам’ятати якнайбільше з Книги Аллаха, розуміння важливости місії хафізів наповнює такі конкурси прекрасними почуттями, а не марнославством чи заздрістю. Та й мотивація конкурсантів далека від корисливих інтересів: мусульмани від малого до великого вивчають Коран і беруть участь у конкурсі читців тільки заради Всевишнього, а Він каже:

«…Випереджайте одне одного в добрих справах!» (Коран, 2:148).

Як каже Валаа Багая, рівне й доброзичливе ставлення членів журі до кожного конкурсанта дозволило зовсім позбутися хвилювання:

— Вони, машаллаг, дуже по-доброму й дуже спокійно ставляться до всіх, однаково делікатно та ввічливо зазначають похибки й помилки, тож конкурс — це ще й неоціненний урок, унікальна можливість почути добру пораду дуже авторитетних наставників.

Валаа — дипломована фармацевтка й не згодна з тим, що наука і релігія — непримиренні антагоністи:

— Якщо людина освічена, якщо має вищу освіту, наприклад, вона фармацевт або лікар — вона, навпаки, релігійніша, й віра у неї більша. Бо якщо вона має великий обсяг знань, у неї глибша глибока ерудиція, і вона не може не знати про Бога, вона здатна аналізувати — вона неодмінно прийде до потреби дізнатися про Творця, про Аллага. Вона сто відсотків прийде до віри, навіть як була атеїстом. Тож, навпаки, серед освічених людей більше тих, хто вірить.

Валаа Багая почала заучувати Коран вісім років тому, але це зовсім не значить, що вона не читала священний текст перед тим і не осягала його мудрість. Народившись в мусульманській сім’ї, Валаа вже в п’ять років зацікавилася Книгою Аллага:

— Коли мені було 5 років, я була дуже маленька й зі своєю сестричкою їздила до мечеті, і бачила, як люди читають Коран — мені теж хотілося навчитися, тож, можна сказати, що я вчу Коран від п’яти років і донині. Правду сказати, я вже жити не можу без Корану, цілий час хочу повторювати, вчити… Коран для мене — ці життя. Він мені ближчий за будь-яку людину. Ви не можете бути певні, що якась людина буде завжди з вами, а Коран — він завжди з тобою, і він найкращий друг і порадник. Він завжди підкаже правильне рішення, і я завжди рада, альхамдулілляг. У житті, звичайно, буває всяке, і світлі, й сумні моменти — і коли буває важко, я завжди знаходжу розраду й заспокоєння в Корані. Коли стається щось неладне, тут же перша допомога — Коран, молитва й дуа!

Як ми сказали, Валаа — щаслива мама трьох дочок, що їх вона також навчає Корану, але поки жодна з малих не досягла рівня, що дозволяє взяти участь у конкурсі, а це два джузи.

— Поки вони ще не закінчили два джузи, але я вчу їх, звичайно, — розповідає Валаа. — Я починала їх навчати з того, що пояснювала, як добре та правильно читати, потім — як повторювати. Бо не можна заучувати Коран, не звіряючи з правильним текстом — так можна завчити неправильно й потім дуже складно перенавчатися, дуже важко позбутися помилок. Дуже важливо, щоб діти розуміли значення кожного аяту, що намагаються вивчити, і я стараюся їм усе пояснювати, до того ж вони ставлять багато питань, теж хочуть у всьому розібратися, все зрозуміти. Дуже допомагає те, що тепер є навчальне відео, в тому числі для малюків. Ми всі разом дивимося та обговорюємо побачене, і вони все розуміють. І якщо їм щось неясно, вони не заспокояться, поки не почують пояснення. Звичайно, я, як будь-яка мати, хочу, щоб дочки знали Священний Коран, і я мрію, що вони колись братимуть участь у такому конкурсі.

Як зізнається Валаа, вона не засмутиться, якщо цього разу журі не оцінить високо її виступ:

— Мені все одно, яке буде місце — я ж роблю це заради Аллаха! І, альхамдулілляг, ці десять джузів, що я вивчила — я їх дуже добре повторювала. Ось це для мене важливо — що я їх вивчила! — це те, чого я хотіла. А яке місце — альхамдулілляг, байдуже. Важливо, що до наступного конкурсу я, іншааллаг, скінчу вчити весь Коран напам’ять.

…Наш наступний співрозмовник — 15-річний Абдурахман Еміралієв, що в такому юному віці вже вивчив весь Коран напам’ять. Для нього питання, яке він займе місце на конкурсі, також не найголовніше. Щоб запам’ятати й навчитися декламувати Коран відповідно до всіх суворих правил таджвіду, хлопцеві було треба три роки наполегливих занять. Те, що йому це вдалося, він уважає дуже важливим і переконаний, що кожен мусульманин повинен знати Священну Книгу:

— Я почав вивчати Коран у 12 років, бо це обов’язково для всіх мусульман — учити його й читати. Я займався щодня.

Як зізнався Абдурахман, він сподівається, що його визнають хафізом і він зможе навчати Корану інших людей. При цьому зайняте місце чи отримання призу його не дуже хвилюють: для Абдурахмана, як і для більшости мусульман, головне — щоб Аллаг тішився ним.