Споглядай, розмірковуй, змінюйся: споглядальні практики у різних релігіях

37

11232076_816933945064870_2467008331305990263_nТриденна конференція «Споглядання як шля хо внутрішнього миру» відвідала Житомир, Київ та Львів, де доповідачі шукали інструменти примирення, а духовного зцілення суспільства. На думку ініціаторів заходу, це під силу лише релігії, а тому вони запросили служителів та представників різних віровчень, серед яких — католицький священник, монах-бедектинець, директор міжнародної спільноти християнської медитації, оліветанці… Українських мусульман представляв муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, який відвідав з цією метою місто Лева 9 травня.

Учасників цікавило не просто оповідання про духовні практики різних релігій — радше їх застосування для оздоровлення суспільства.

«Ця тема давно знана в Ісламі, адже до нас дійшли оповідання про споглядання та розмірковування, що їх практикували самі пророки Божі. Про це, наприклад, свідчить перебування Мойсея (мир йому) на Синаї, Ісуса (мир йому) в пустелі, Мухаммеда (мир йому та благословення) — в печері гори Хіра щороку підчас Рамадану ще до початку сходження Одкровення. Говорячи про Останнього посланця, — його споглядання закономірностей цього світу та розмірковування про велич Творця, що ці закономірності обумовив, підготувало його до сприйняття Одкровення, коли настав час».

Шейх саід зазначив, що, коли мова йдеться про більшість мусульман, така практика також найчастіше пов’язана з місяцем Рамадан, коли віряни постують та намагаються присвячувати молитвам та розмірковуванням якомога більше часу. У цьому їм допомагають усамітнення, поминання Всевишнього та прослуховування.

«Іслам радше аудіальна релігія, аніж візуальна, де усе поклоніння побудовано на аудіальних образах. Мусульмани не мають традиції фокусуватися на чомусь матеріальному, як то прийнято у вірян інших релігійних традицій, але найбільше значення придається тому, що сприймається на слух: люди слухають азан (заклик до молитви), читання Корану, проповідь — і роблять це мовчки, з побожністю та богобоязністю. Ці практики поєднуються між собою, чергуються, — і, вкупі з Коранічним приписом споглядати довколишній світ, вивчати його закономірності для кращого розуміння величі Того, Хто так бездоганно створив усі речі та явища, складають основу споглядальних практик у мусульман».