У держави не має бути «улюбленців» серед релігійних організацій: створено Всеукраїнську раду релігійних об’єднань
Відкритість для представників усіх релігійних груп (а не лише авраамічних релігій), прийняття нових членів переважною більшістю голосів (а не одностайним рішенням), участь у засіданнях не лише постійних та асоційованих членів, а й гостей (щоби ті могли оцінити роботу та вирішити, чи хочуть вони долучитися) — такі особливі риси новоствореної Всеукраїнської ради релігійних об’єднань. Установчі збори та прес-конференція відбулися сьогодні в конференц-залі ІА «Укрінформ» (повний текст Положення про Всеукраїнську раду релігійних об’єднань подано наприкінці цього матеріалу).
Одним з ініціаторів і засновників стало Духовне управління мусульман України «Умма» на чолі з муфтієм Саідом Ісмагіловим, що бачить у цьому нагоду розвивати діалог — як внутрішньорелігійний, з іншими мусульманськими конфесіями, так і міжрелігійний, з представниками інших релігійних спільнот.
— Рада, що створюється сьогодні, є унікальна, бо дотепер в Україні не існувало об’єднання, де були би представлені не лише релігії авраамічної традиції, тобто юдеї, християни й мусульмани. Наша рада — ширша, і це свідчить про те, що демократичні процеси в Україні тривають, до діалогу й спільного внеску в майбутнє України долучаються релігії, що перед тим не були активно залучені до цього процесу. Міжрелігійний діалог виходить на новий рівень, і це не може не тішити, — заявив шейх Саід.
Нині до Ради долучилися шість релігійних об’єднань: ДУМУ «Умма», Апостольська православна церква в Україні, Національні Духовні Збори Бахаї України, ОСІДУ РУНВіри, Релігійне Об’єднання Громад Прогресивного Іудаїзму України, Центр громад свідомості Крішни), а також сьомий член — Українська асоціація релігієзнавців, що діє на базі Інституту філософії НАН України. Вона об’єднує релігієзнавців з усієї України та стане нейтральною платформою, що сприятиме плідній співпраці різних релігій.
На урочистому підписанні був присутній також завідувач відділу Департаменту у справах національностей та релігії Міністерства культури Юрій Марченко, який висловив жаль, що Всеукраїнська Рада Церков та релігійних організацій бодай не делегувала на цей значущий захід свого представника.
Доктор філософських наук, професор Олександр Саган (Інститут філософії Г. С. Сковороди НАН України, відділення релігієзнавства) пояснив, що потреба створення такої Ради зумовлена тим, що Всеукраїнська Рада церков та релігійних організацій фактично перетворилася на закритий клуб, куди не приймають нових членів через особливість процедури (рішення про долучення нових членів має прийматися одностайно, але щоразу хтось з теперішніх учасників блокує його прийняття).
— Чому це треба? Громадянське суспільство, передусім активність нас усіх, і наші права працюють, коли ми починаємо щось робити, а інакше це просто декларації. Саме для цього ми виявили добру волю до такого об’єднання. На нашу думку, потенціал різних релігійних організацій в Україні не до кінця реалізовано, він використовується не зовсім ефективно, — сказав пан Саган.
Він уважає, що потенціал горизонтальних зв’язків між вірними ігнорує певним чином держава, бо налаштована на сприйняття лиш однієї міжрелігійної ради і не бачить інших об’єднань:
— Ми б хотіли, щоб і інші церкви долучилися до цих процесів, зокрема процесів законотворення. Організації, що не ввійшли до складу ВРЦ, мають волонтерів, що працюють в АТО, але вони ніяк не отримають офіційного статусу, бо держава каже: «Ми працюємо лише з ВРЦ» — а де це в законодавстві закріплено?
Професор Саган також відзначив, що деякі з присутніх свого часу намагалася вступити до ВРЦ, але це фактично заритий клуб, що не приймає нових членів, і попросив не сприймати новостворену організацію як конкурента ВРЦ, а натомість бачити в ній майданчик, де можливості рівні для кожної релігійної громади.
Запрошення приєднатися до Всеукраїнської ради релігійних об’єднань надіслано всім релігійним організаціям, що вже пройшли державну реєстрацію в Україні. Утім, до Ради можуть долучитися навіть окремі громади — складові частини інших релігійних утворень.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на Установчому засіданні
Всеукраїнської Ради релігійних об’єднань
Протокол № 1 від 26 січня 2017 року
ПОЛОЖЕННЯ
про Всеукраїнську Раду релігійних об’єднань
1. Всеукраїнська Рада релігійних об’єднань (далі — Рада) є представницьким міжконфесійним консультативно-дорадчим органом, що діє на громадських засадах.
2. Рада утворюється з метою: об’єднання зусиль релігійних організацій у процесах національно-духовного відродження України; ведення й координації міжконфесійного діалогу в Україні та за її межами; участі в розробці проектів законодавчих та інших нормативних актів із питань державо-церковних відносин і толерантизації міжконфесійного життя; здійснення колективних заходів добродійного характеру та ін.
3. Рада будує свою роботу на засадах рівності та рівноправності своїх членів, толерантного ставлення до внутрішніх настанов і традицій усіх зареєстрованих в Україні релігійних організацій.
4. Рада незалежна від будь-яких політичних партій, рухів, міжконфесійних утворень, інших громадських формувань та їхніх керівних центральних органів і не втручається у внутрішні справи релігійних та громадських організацій.
5. У своїй діяльності Рада керується Конституцією України, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», іншими актами законодавства та міжнародними договорами України в тій частині, що стосується релігійних організацій.
6. Основні завдання Ради:
- обговорення актуальних питань релігійного життя та підготування узгоджених пропозицій із вдосконалення чинного законодавства щодо свободи совісті та релігійних організацій;
- об’єднання зусиль релігійних організацій у добродійній діяльності;
сприяння міжконфесійному взаєморозумінню та злагоді;
- активізація участі релігійних організацій у духовному відродженні України, зміцненні гуманістичних засад суспільства;
- організація та проведення конференцій, семінарів, нарад тощо з питань духовності, застосування й додержання законодавства про свободу совісті та релігійні організації;
- сприяння всебічному висвітленню релігійного життя в Україні засобами масової інформації та за допомогою Інтернету;
- включення в діяльність міжнародних міжрелігійних рухів захисту релігійних свобод і власної ідентичності.
7. Для забезпечення виконання своїх завдань Рада:
- звертається до центральних і місцевих державних органів, а також до керівних органів громадських і релігійних організацій з відповідними пропозиціями;
- одержує установленим порядком від органів державної виконавчої влади всіх рівнів інформацію з питань, що виносяться на розгляд Ради;
- звертається по потрібну інформацію до керівних органів громадських і релігійних організацій;
- залучає до роботи на громадських засадах релігієзнавців, експертів-правників, інших фахівців із питань, що виносяться на розгляд Ради;
- ухвалює звернення до громадськості з різних питань суспільного й духовного життя;
- використовує для підготовки питань, що виносяться на розгляд Ради, теоретичні розробки відповідних релігійних, наукових, громадських чи державних інституцій, інші матеріали інформаційного, консультативного чи рекомендаційного характеру;
- має право входити до міжнародних міжрелігійних рухів та організацій;
створює Секретаріат Ради та інші робочі органи Ради шляхом делегування одного представника від члена Ради;
- створює робочі групи з актуальних напрямів діяльності (відродження духовності, морального виховання, експертно-консультативної роботи, добродійності та милосердя, міжконфесійної злагоди, видавництва та зв’язків із засобами масової інформації тощо).
8. Членство в Раді. Порядок набуття, припинення та тимчасове припинення членства.
8.1. У роботі Ради можуть брати участь такі категорії учасників:
- члени Ради;
- асоційовані члени Ради;
- запрошені особи.
8.1.1. Членами Ради є діючі в Україні релігійні об’єднання (організації), статути яких зареєстровані установленим законодавством України порядком, представлені в Раді своїми керівниками або уповноваженими представниками.
8.1.2. Асоційовані члени Ради — ті релігійні об´єднання (організації), що подали заявку на членство в Раді та очікують її задоволення. Асоційовані члени можуть бути присутні на засіданнях Ради та мають право дорадчого голосу при вирішенні питань порядку денного Ради. Протягом одного року Рада має прийняти рішення щодо задоволення чи відхилення поданої асоційованим членом заявки.
8.1.3. Запрошені особи — представники релігійних центрів (організацій), що не ввійшли до складу Ради й не мають статусу асоційованого члена, а також представники державних органів, громадських організацій та засобів масової інформації.
8.1.4. Членство в Раді є добровільне.
8.1.5. Підставою для вступу до складу Ради є письмова заява релігійного об’єднання (конфесії), що розглядається членами Ради на засіданні Ради. Заява має бути подана до Секретаріату Ради.
До заяви повинні бути додані:
А. Довідка про релігійне об’єднання (організацію) із зазначенням таких відомостей:
- офіційна назва;
- відомості про державну реєстрацію власного статуту (положення);
- відомості про організаційну структуру та кількість членів;
- відомості про основні положення власного віровчення;
- стислий опис історії діяльності об’єднання (організації) в Україні.
Б. Копії статутних документів об’єднання, зареєстрованих у Державному органі України у справах релігій.
8.6. Рішення щодо поданої заяви про членство вирішується членами Ради на засіданні Ради шляхом голосування. Релігійне об’єднання (організація) вважається прийнятим до складу членів Ради, якщо за це проголосувало не менше, ніж дві третини членів Ради.
8.7. Вихід релігійних об’єднань (організацій) зі складу Ради — вільним, за письмовою заявою, що подається до Секретаріату Ради.
8.8. Тимчасове припинення членства в Раді.
8.8.1. Членство в Раді релігійного об’єднання (організації).
Якщо член Ради дає обґрунтовані підстави для звинувачень відповідними державними органами в антидержавній діяльності чи конфесійній упередженості (нетерпимості), або коли її уповноважені представники безпідставно відсутні на трьох чергових засіданнях Ради поспіль, Рада залишає за собою право розглянути питання про можливість перебування цієї організації в її складі. Членство в Раді такої релігійної організації може бути тимчасово припинено, за рішенням двох третин присутніх на засіданні членів Ради. Про тимчасове припинення членства Головуючий у Раді письмово повідомляє керівництво відповідного Члена Ради.
8.8.2. Член Ради, членство якого тимчасово припинено, не враховується в загальному складі Ради під час визначення кворуму на засіданнях Ради та не бере участі в голосуваннях Ради.
8.8.3. Кожен член Ради, членство якого тимчасово припинено в порядку п. 8.8.1 цього Положення, може відновити своє членство в Раді в повному обсязі, надавши роз’яснення і перелік ужитих заходів щодо висунутих претензій на черговому засіданні Ради. За таке відновлення членства в Раді мають проголосувати не менше, ніж дві третини членів Ради, присутніх на засіданні.
Якщо такі пояснення не надані протягом двох чергових засідань Ради поспіль після рішення про тимчасове припинення членства, то для такого об’єднання (організації) остаточно припиняється її членство в Раді без права відновлення.
Відповідну інформацію про це Головуючий надає на черговому засіданні Ради.
9. Права та обов’язки членів.
9.1. Керівники релігійних об’єднань (організацій), що є членами Ради мають право:
- особисто або через своїх повноважних представників брати участь у засіданнях Ради та інших органів Ради;
- делегувати своїх представників до Секретаріату Ради, інших робочих органів і груп Ради;
- отримувати установленим порядком усю інформацію щодо діяльності Ради;
- бути проінформованими та письмово запрошеними на засідання Ради та інші заходи, що здійснюються за участю Ради;
- інформувати Секретаріат Ради та чинного Головуючого про святкові дні та заходи своєї конфесії;
- мати інші права, що випливають із цього Положення та чинного законодавства України.
9.2. У випадку неможливості особистої участі керівника об’єднання (конфесії) — члена Ради в її роботі, член Ради може бути представлений своїм повноважним представником, про що має бути повідомлений чинний Головуючий.
9.3. Обов’язки членів Ради.
Дотримуватися вимог цього Положення та чинного законодавства України.
10. Основною формою роботи Ради є засідання, що провадяться за потреби, але не рідше, ніж один раз на квартал. За ініціативою третини складу членів Ради Голова Ради скликає позачергове (термінове) засідання Ради.
11. На Установчому засіданні Ради більшістю голосів обирається Голова Ради.
За бажанням більшості членів Ради, голосування може провадитися і в таємному режимі. Перевибори Голови Ради відбуваються через кожні 12 місяців на чергових засіданнях Ради.
12. Засідання Ради.
Засідання не можуть призначатися на п’ятницю, суботу та неділю, а також дні релігійних свят кожної конфесії — члена Ради, за умови, що зацікавлений член Ради письмово повідомить Головуючого або Секретаріат Ради про конкретну дату такого релігійного свята не пізніше, ніж за місяць перед його початком.
Для кращого ознайомлення з умовами, традиціями та життям конфесій — членів Ради, чергові засідання Ради можуть провадитися в різних релігійних центрах.
13. Засідання Ради вважається правочинним, якщо всіх членів Ради завчасно повідомлено (не менше, ніж за два тижні) та на ньому присутні понад половину її членів і дотримано умови статті 12 цього Положення.
Ухвали Ради мають рекомендаційний характер.
Ухвали вважаються чинними, якщо за них проголосувала проста більшість (50% плюс один голос) присутніх на засіданні членів Ради або їх повноважних представників. Якщо рішення не одностайне, в ухвалі обов’язково зазначаються ті релігійні організації, що підтримали її, а також ті, що голосували проти чи утрималися.
Протокол засідання Ради у триденний строк надсилається всім її членам.
14. Для організаційного забезпечення роботи члени Ради делегують повноважних представників для утворення Секретаріату Ради. Члени Ради можуть сприяти діяльності Секретаріату, зокрема наданням матеріальної допомоги.
15. Доповнення та зміни до цього Положення можуть бути внесені на засіданні Ради за умови, якщо за це проголосує не менше, ніж дві третини складу членів Ради.
