Мурат Сулейманов розповів про ісламські сімейні цінності на міжрелігійному сімпозіумі у Львові

Імам львівської мечеті при Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада Мурат Сулейманов узяв участь у IV Міжрелігійному симпозіумі «Сімейні цінності в сучасному світі: любов та відповідальність в епоху постмодерну», що відбувся 10 жовтня в Українському католицькому університеті (УКУ). 

Захід, що проходить щороку, починаючи від 2016-го, організували Інститут родини та подружнього життя УКУ у співпраці з Центром міжрелігійного і міжконфесійного діалогу «Лібертас».

Учасниками симпозіуму вже були представники християнських церков, Ісламу, юдаїзму, буддизму. Цього разу участь у ньому взяли, зокрема, старійшина, заступник головного рабина Київської єврейської месіанської громади Андрій Луговський, голова Комісії родини Стрийської єпархії Української Греко-Католицької Церкви о. Тарас Костик та ін. 

Доповідачі міркували про свободу й волю в подружжі, відповідальність і любов в епоху постмодерну, ділилися своїми традиціями підтримки та створення родин. Наприклад, в Ісламі створення сім’ї та добре ставлення до дружини, дітей уважають за один із видів поклоніння Всевишньому; у громаді месіанських євреїв перед одруженням пропонують рік випробувального терміну, а ще майбутнє подружжя проходить спеціальне навчання; у християнстві родина — це союз трьох: чоловіка, жінки й Господа.

Мусульмани розглядають шлюб і сім'ю як інститут, заснований і приписаний Богом. Коран приділяє подружньому життю більше уваги, ніж будь-якій іншій темі. Створення сім'ї через укладання мусульманського шлюбу — це виконання обов’язку перед Аллагом. Сім’я задовольняє потреби людини в продовженні роду. Народжуючи дітей, батьки чинять волю Господа й тішать Його, бо таким чином збільшують Його умму (громаду мусульман) і сприяють збереженню роду людського. Батьки мають благословення Аллага через дуа (молитви-благання) праведних дітей, а ще діти будуть їхніми заступниками. 

Посланець Божий (мир йому і благословення) казав, що в Судний день діти, що померли малими, зберуться на місці, де всі люди відповідатимуть за свої вчинки. Ангели вводитимуть дітей до раю, але ті стоятимуть перед його ворітьми. Дітям велять, щоб вони ввійшли до раю, бо вони не повинні звітувати. І тоді діти спитають, де їхні батьки? Ангели скажуть, що їх батьки нечисті, бо грішили, але діти почнуть кричати й плакати. Аллаг спитає про причину цих криків — ангели скажуть, що діти відмовляються ввійти до раю без батьків. Тоді Всевишній накаже ангелам провести батьків разом з дітьми до раю.

Шлюб розв’язує питання фізіологічних потреб. Правильне задоволення цих потреб у жодному разі не засуджують в Ісламі — навпаки, це схвалюють і навіть уважають за праведний учинок, бо так людина захищає себе від спокус, уникає забороненого, зокрема перелюбу.

У шлюбі подружжя має душевний спокій, гармонію, теплоту, сім’я сприяє зміцненню віри. Задоволення особливих емоційних потреб можливе тільки за умов подружнього життя. Родина, відповідна моральним принципам Ісламу, дарує людині велику насолоду й радість, тож шлюб якнайліпше забезпечує внутрішню, природну потребу людини кохати й бути коханим. Саме завдяки шлюбу чоловік може опиратися своєму нафсові, пристрастям, виконуючи обов'язки, навчаючи й направляючи дружину й дітей на шлях Всевишнього.

«Серед Його знамень — те, що Він створив вам дружин із вас самих, щоб ви знаходили в них спокій, і встановив між вами любов і милосердя. Воістину, в цьому — знамення для людей, що думають!» (Коран, 30:21).