0

Надія в тюремному ув’язненні на прикладі пророка Йосифа та чоловіка, що вбив 99 осіб

16129817_1226879637403630_1348850490_o

Триває II мистецький фестиваль «Арт-Примирення», присвячений творчості засуджених до довічного позбавлення волі. У заході, що проходить з 17 до 20 січня у культурно-мистецькому центрі «Пасіка» НУ «Києво-Могилянська Академія» за ініціативою Громадської організації «Союз «Золотий Вік України», взяли участь представники ДУМУ «Умма».

Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов у своєму привітанні назвав мистецтво разом із духовною працею важливими важелями, що допомагають людині інакше сприймати світ, себе, свої вчинки, дають їй втіху та дозволяють показати своє бачення.

Шейх Саід наголосив, що безвихідного становища не буває, навівши коранічну історію пророка Юсуфа (Йосипа, мир йому), знайому християнам з Біблії, а юдеям — із Тори. Йосипа несправедливо кинули за ґрати, фактично на довічний термін, бо надії на звільнення не було жодної. Але він не втратив віри в Бога навіть, і Господь заохотив його, пославши дар правдиво тлумачити сни. Коли слава про в’язня-тлумача снів дійшла до фараона — той наказав витлумачити побачений страшний сон, де сім худих корів з’їли сім гладких корів.16130054_1226879640736963_2118250311_o

— І коли завдяки його тлумаченню фараон зміг відвести від Єгипту лихо, що насувалося — він не просто звільнив його з в’язниці, а й зробив його своїм візиром, себто, можна сказати, прем’єр-міністром, — закінчив оповідь муфтій, додавши, що людина завжди мусить вірити й сподіватися на Господа, і що саме з цією надією мусульмани, йдуть до ув’язнених зі своєю проповіддю, з допомогою.

Голова Управління духовного служіння для ув’язнених при ДУМУ «Умма» Камран Джалілов наголосив, що він та його однодумці духовно підтримують ув’язнених мусульман, щоб вони покаялися передусім перед Богом:

— Бо Всевишній сказав про Себе в Корані: «Він (Аллаг) — той, хто приймає покаяння своїх рабів, і Він відпускає злочини…» (42:25). І ми намагаємося перевиховати їх на основі Корану та сунни пророка Мухаммада (мир йому і благословення) — щоб вони стали щирими та богобоязливими мусульманами. А справжній мусульманин ніколи не захоче лишитися злочинцем.

16145206_1226879634070297_1751580298_oПредставник ДУМУ «Умма» Тетяна Євлоєва проаналізувала інформацію правозахисників про становище ув’язнених у жіночих колоніях із погляду жінки-мусульманки та запропонувала запровадити надання капеланської допомоги вже на етапі судового слідства, бо часто в підсудних розпадаються сім’ї ще перед засудом, а також особливу душпастирську опіку для жінок, що народили дітей за ґратами й виховують їх у перші роки.

Наприкінці вона наголосила, що суспільство не має ставити тавро «пропащої людини» на всякого, хто потрапив до в’язниці, зокрема на довічне ув’язнення, та нагадала мусульманську притчу про чоловіка, що вбив 99 людей — яскраву ілюстрацію того, що суспільний осуд не дає людині повірити в себе та свою спроможність розкаятися й справді змінитися на краще.

— Коли той чоловік уперше подумав, що він живе неправильно, він попросив показати йому когось праведного, у кого можна спитатися поради. І коли йому показали такого чоловіка — пішов до нього та спитав: «Я вбив 99 людей — чи маю я шанс на прощення Боже?» Побожний чоловік із жахом сказав, що немає йому прощення — і вбивця, поміркувавши, «яка різниця, 99 чи 100, якщо все одно все втрачено», вбив і праведника. За якийсь час його знову гризло сумління, й він дізнався про іншого праведника. Прийшовши до нього, знову розказав свою історію: «Я вбив 100 осіб — чи є надія на прощення Господа?». Той відповів: «А що стоїть між тобою та твоїм каяттям?» А ще порадив, якщо він не може втриматися від гріха в селищі, де багато грішать, варто прямувати туди, де люди живуть за Божими приписами — там буде легше триматися прямого шляху. Убивця розкаявся та вирушив у дорогу, але помер, не дійшовши до місця призначення. І коли ангели раю та пекла почали сперечатися, хто забере його душу, Господь наказав їм зміряти відстань до місця, звідки він вийшов, і до місця, куди йшов. З Божої ласки з’ясувалося, що тіло лежить лиш на одну долоню ближче до місця призначення — і душу забрали ангели раю. Тож не треба вважати й казати іншим, що для нього немає прощення Господнього. Господь милостивий і завжди охоче приймає щире покаяння. Каяний грішник миліше Богові за праведника, що пишається своєю праведністю та вважає себе кращим за інших, — підсумувала Тетяна Євлоєва.

Підшито до: Новини, топ 3

Останні записи